Як змінився фінансовий стан українців
Тиждень тому ми провели онлайн-дослідження. Аудиторія його — українці з міст 50 тис+ віком від 18 до 55 років. Це свіжі дані вже після обстрілів та дефіциту електроенергії. Деякі дані ми «знімали» з початку вторгнення, а також влітку, тож є, з чим порівняти.
Як бачимо, тенденції достатньо негативні: якщо на початку більшість респондентів мала фінансовий стан «вище середнього», то тепер, переважно, опитані оцінили свій стан, як «низький».
Фінансовий стан українців
Все це — вплив війни. Це, передусім, зміна багатьох життєвих планів, обмеженість споживання, погіршення якості життя.
Вплив війни
Але, між тим, у нас є інші цікаві дані, що характеризують самих українців. «Загалом, по Україні в українців все погано, а в мене краще. А у друзів? — А у друзів ще краще».
Позитивна оцінка фінансового стану
На чому заощаджують наші споживачі
Понад половини опитаних — 51% — вдаються до економії. З них 25% не купують каву у кав'ярні, 37% — не купують новий одяг. Але в середньому 60% не кажуть однозначно, що вони не можуть дозволити собі нічого купити.
«Не те, щоб я не міг дозволити собі золото купити — можу, але це не на часі», — так респонденти пояснили відсутність нових покупок. Основні позиції економії в листопаді мало змінились. А от витрати на освіту та навчання майже не змінилися — це приємно. Здебільшого, українці продовжують заощаджувати на розвагах та відпочинку, спорті та хобі.
На чому заощаджують українці
Якою є фінансова поведінка українців
За три місяці — травень, серпень, листопад — фінансова поведінка українців не надто змінилася. Власне, вона залишається незмінною ще з періоду жорстких локдаунів. Щоправда, трохи зменшилася кількість тих, хто не планує інвестувати.
Також, варто звернути увагу на зростання кількості респондентів, які купили або планують купити військові облігації. Все інше цілком прогнозовано: фінансові продукти, як такі, зараз не є привабливими, їх не розглядають.
Зміна фінансової поведінки українців із початку війни
Про покупки онлайн
Середній чек покупок зменшився. Але при цьому 94% українців мають досвід онлайн-оплати. Й 39% — це ті, хто купують послуги онлайн. Це вище, ніж у багатьох наших західних сусідів.
Загалом, за останні 3 місяці 58% українців купували онлайн. 14% першу онлайн купівлю здійснили вже після початку повномасштабної війни.
Серед причин, які спонукають до онлайн-покупок, більшість назвали безоплатну доставку. Якщо цього бонусу немає, то сама по собі можливість купувати онлайн не є перевагою у сприйнятті українців.
Які параметри онлайн-покупки українці вважають важливими
Як сплачують українці
За останні 3 місяці 78% опитаних українців сплачували карткою, 62% — користувались онлайн-банкінгом, ще 62% — сплачували телефоном/годинником.
Мені казали, що якщо бачиш людину, яка в Берліні користується при оплаті телефоном, або годинником, то це точно з України.
На питання, якими фінансовими застосунками вони користуються регулярно, 5% респондентів відповіли «закордонний банк». При цьому ми не опитували тих, хто виїхав і залишається жити в іншій країні. Це відповіли ті, хто мешкає в Україні і не є переміщеними особами.
9% опитаних на згадане запитання відповіли «криптобіржа». Дуже цікавий показник, нам було цікаво зрозуміти і відчути, що криптовалюта — один із таких трендів, для розуміння сприйняття фінансової системи українцями.
2% віддали голоси за «миттєве кредитування», 3% — за «страхова компанія», 29% — за онлайн-платежі, 86% — за «український банк».
Які фінансові застосунки використовують
В Україні традиційно високі показники використання Google Pay, ApplePay. 38% респондентів мають акаунт у PayPal.
Ще 22% кажуть, що збираються такий акаунт відкрити. Ми бачимо, що є зацікавленість у таких фінтехах, як Klarna та Blik. Klarna — це стартап, який об'єднав в собі кредитування, ритейл разом із управлінням фінансами. Blik — це стартап із Польщі, який працює, як платіжна система, та об'єднує майже всі польські банки.
Що мають на увазі, коли говорять «фінансова система»
Ми запитали, з чим в українців асоціюється фінансова категорія. 54% відповіли, що з Приватбанком, 27% — із monobank.
Тобто для українців вся наша українська фінансова система — це два банки. У решти банків, окрім Ощадбанку, були дуже малі згадування під час опитування.
До цих двох банків додаються також криптовалюти й криптобіржі (8%), і Forex (з іншими біржами 6%).
Чи користуються українці криптою та NFT
Ми ставили питання, чи українці взагалі користувались криптовалютою. Хоч якимось чином. 11% відповіли, що «користувались взагалі». Нам ця цифра, чесно кажучи, здається завищеною. 14% відповіли, що розглядають можливість купівлі криптовалюти протягом року.
Тут тішить те, що з тих 11%, що відповіли, що вже користувались криптою, 9% перейшли в ті 14%, які відповіли, що куплять крипту протягом року. Можливо, це є підтвердженням того, що це стійка аудиторія, для якої криптовалюта не просто назва, — вони з нею постійно перетинаються.
Переважно, це чоловіки, кияни, заможніша аудиторія.
4% з опитаних нами чули про NFT, 2% — знають, розуміють, що це таке. 1,3% користувалися NFT — тобто купували та продавали.
Про креатив та бренди
62% українців вважають, що фінансовий бренд має бути відкритим, має вести бізнес чесно та прозоро. Це не про те, щоб заявляти, що «в нас немає прихованих платежів». Це про те, як говорити зі споживачем, як із повноцінним партнером, який є стейкхолдером твого бізнесу.
46% — вважають, що фінансовий бренд має пропонувати послуги, відповідно до поточної потреби та цінності споживача. Тобто ті, які відповідають вимогам користувачів.
39% — впевнені, що фінансовий бренд має бути гарантом коштів, особистих даних. Це та тенденція, яка зберігається у нас давно, з початком діджиталізації.
21% — очікують, що фінбренди мають забезпечити легкість користування та споживацького досвіду. Зараз вимоги до цього зросли, тому що з'явились хороші зразки, люди бачать, як це має бути, та й споживач стає набагато вимогливішім.
Джерела ілюстрацій — Kantar Ukraine. Тези про фінансові очікування українців Кирило Єжов озвучив 18 листопада, на конференції FinTech Ukraine 2022, що була організована «Мінфіном» та Finance.ua.