Як оцінити ситуацію
Відколи війна призвела до припинення офіційних статистичних публікацій, дослідники застосовували альтернативні джерела даних для оцінки економічного зростання і його компонентів (експорт, приватне споживання, інвестиції).
Були певні спроби застосувати для оцінки зарплат і тенденцій на ринку праці дані, отримані від сайтів працевлаштування чи через опитування бізнесу. Проте, такі підходи залежать від невеликих і, можливо, неадекватно сформованих вибірок.
Наприклад, використання пропозицій працевлаштування, як способу вимірювати попит на робочу силу, є проблемним, адже зміни в таких даних можуть бути викликані різними чинниками, часто не пов’язаними з тенденціями на ринку праці.
Опитування бізнесу для оцінки динаміки зайнятості, зазвичай, недооцінюють проблеми, створені припиненням діяльності чи неактивністю підприємств.
Ми використовуємо дані зарплатних платежів одного з найбільших банків України для оцінки таких платежів у загальноукраїнських масштабах. Цей підхід дозволяє уникати проблем, притаманних іншим підходам. Ми порівнюємо ці результати з національними фіскальними даними, аби оцінити втрати робочих місць.
Огляд ринку праці
Спершу ми виходимо з основних фактів про довоєнний ринок праці. У 2021 році офіційна статистика фонду оплати праці включала 7,1 млн найманих працівників.
Цей показник не охоплює працівників мікробізнесу, працевлаштованих неофіційно, а також тих, хто надає послуги в статусі приватного підприємця. Ці неохоплені офіційною статистикою для фонду оплати праці категорії значні: понад 5 млн осіб.
Грошове забезпечення військовослужбовців, яке відіграє важливу роль у динаміці доходів домогосподарств у 2022 році, теж не включене до статистики.
Фонд оплати праці не є точним віддзеркаленням ВВП у розрізі внеску галузей. Наприклад, у сільському господарстві участь робочої сили часто відбувається в іншій формі, ніж офіційно найняті працівники, тому частка цієї галузі у фонді оплати праці у 2021 році становила лише 5%.
Сфери державного управління, охорони здоров’я та освіти використовують тільки офіційно найнятих працівників. Сумарна частка цих галузей становить 31%.
Ми використовуємо дані про зарплатні платежі, опрацьовані у 2021−2022 роках Sense Bank, одним із найбільших банків України. Оскільки це приватний банк, його операції з обслуговування зарплат концентруються переважно в приватному секторі.
Ми розділяємо наші дані на дві великі категорії: ринкова економіка (продуктивна економіка) та державний сектор (сектор публічних послуг), як це показано в структурі національного фонду оплати праці.
Фонд оплати праці приватного сектору добре охоплений даними Sense Bank — і щодо обсягів, і щодо галузевого розподілу. Ми розглядаємо оцінки на підставі цих даних, як такі, що мають високий рівень надійності. Покриття державного сектору менш надійне, проте дає змогу виявити тенденції з оплатою праці.
Як змінювались середні зарплати
Приватний сектор економіки почав 2022 рік активним зростанням середньої зарплати на 20% рік до року в січні. У лютому, коли розгорілася війна, багато підприємств підтримали працівників авансовими платежами чи компенсаціями, що прискорило зростання номінальної зарплати до 34% у річному вимірі.
Проте цей стрибок швидко перетворився на провал на 20% рік до року в квітні. Влітку скорочення номінальної зарплати стабілізувалося на рівні 9% рік до року, покращившись до скорочення на 6% у перші місяці осені.
Більшість галузей мали подібні тенденції в лютому-березні, проте сильно розшарувалися влітку. Сфера торгівлі змогла утримувати середню номінальну зарплату вищою за рівень 2021 року.
Переробна промисловість теж показувала кращі результати, ніж у середньому приватний сектор. В енергетиці динаміка зарплат була волатильною. В інших секторах середній спад номінальних зарплат у жовтні становив 34% рік до року.
Із початку 2022 року середня зарплата в приватному секторі економіки була такою ж, як і в аналогічний період 2021 року. У реальному вираженні зарплати стрімко скоротилися після поправки на інфляцію. Скорочення реальної зарплати в приватному секторі становило 15%, поглибившись до 27% рік до року в жовтні.
Читайте також: Не витрачайте час на винахід українського велосипеду: як відбудовувати Україну
Оплата праці в державному секторі традиційно має більший опір до кризових явищ, порівнюючи з приватним сектором. Загальний тренд тут був стабільнішим.
Влітку публічний сектор відновив значне зростання: у липні-жовтні збільшення номінальних зарплат перевищувало 20% рік до року. У жовтні темп зростання прискорився до 28%, чому сприяло збільшення виплат у галузі охорони здоров’я.
Від початку 2022 року сектор публічних послуг показав середній темп зростання номінальних зарплат на 16%. У реальному вираженні це відповідало скороченню на 2%, але в жовтні реальні зарплати змогли наздогнати темпи інфляції.
Для поєднання цих секторів у загальнодержавну оцінку ми використовуємо структуру фонду оплати праці, представлену на першому графіку, де співвідношення продуктивної економіки і сфери публічних послуг становить 69:31.
Ми також робимо поправку на інфляцію, виводячи динаміку реальних зарплат для всієї економіки.
За десять місяців 2022 року номінальні зарплати зросли на 5%. Проте, в реальному вираженні зарплати скоротилися на 11% у січні-жовтні, пройшовши через глибокий провал на 21% рік до року в другому кварталі 2022 року.
Попри прискорення інфляції, їх скорочення з липня стабілізувалося навколо 18%, чому сприяло відновлення номінальних зарплат.
Скільки втрачено робочих місць
Зміна в обсязі фонду оплати праці має два складники: зміна зарплат і зміна кількості працівників. На жаль, банківські дані про кількість отримувачів зарплат засмічені іншими чинниками. Працівники і працедавці можуть змінювати банки, а зарплати можуть переміщатися з безготівкового сегменту в готівковий.
Для врахування цих нюансів ми використовуємо фіскальні дані зведеного бюджету України щодо податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Цей податок універсальний, адже він стягується з усіх офіційно виплачених зарплат.
У 2021−2022 роках не було суттєвих змін у правилах оподаткування ПДФО, що забезпечує його послідовність для оцінки загальнодержавного фонду оплати праці. Податки зазвичай платять у момент, коли зарплата виплачується співробітнику, що означає відсутність лагу в часі.
Читайте також: Ціни, ВВП, торгівля, виробництво: як економіка України закрила жовтень
Отже, податкові дані є прямим ключем до оцінки динаміки фонду оплати праці. Ми маємо дані ПДФО до вересня 2022 року, що обмежує наші оцінки зайнятості цим періодом. Ці дані показують, що до війни фонд оплати праці за трендом збігався з динамікою середньої зарплати, але потім ці тенденції суттєво розійшлися.
Ми виводимо зміну в кількості найманих працівників через зміну збору ПДФО, використовуючи наші оцінки динаміки середньої зарплати. Ми розглядаємо провал на 22% у березні, як наслідок авансових платежів у перші дні війни, що призвело до потужної турбулентності рядів даних, про які говорилося вище.
Багато працівників, які отримали авансові платежі, не отримували зарплату пізніше, що спотворювало дані. Це спотворення вщухло влітку-восени, і ми бачимо скорочення кількості найманих працівників, порівнюючи з 2021 роком, на 11% у червні-серпні з прискоренням річного спаду до 13% у вересні.
Наші оцінки на підставі банківських даних показують, що середня зарплата найманих працівників зараз трохи вища за рівень 2021 року. Проте, існує значне розшарування між продуктивною економікою та сектором публічних послуг.
Ми також оцінюємо, що після початку війни у 2022 році 13% офіційно найманих працівників втратили роботу. Водночас, розрахунки показують, що в останній місяць, за наявними даними, тенденція звільнень посилилася.
Читайте також: Скільки протримається мобільна мережа в разі блекауту — президент Київстар
Це дає підстави вважати, що економічний тренд ще не розгорнувся в бік відновлення, і що заходи зі збереження робочих місць мають залишатися пріоритетом державної політики.