Хто допомагає агресору обирати цілі для бомбардувань

Головна мета Росії — дестабілізувати всю країну та посіяти паніку серед населення.
Поступово росіяни підвищують ставки. Починали з мереж «Укренерго», далі — теплові та гідроелектростанції. На цьому ворог не зупиниться. Ми розуміємо, що росіяни збирають сили для нового удару. Тому уряд, місцеві влади, Офіс президента, енергетики готуються до всіх можливих сценаріїв, навіть найгірших.

За характером атак можна стверджувати, що російським військовим допомагають обирати цілі російські енергетики. Ні для кого не секрет, що багато років українська та російська енергосистеми працювали синхронно, тому вони знають, куди бити.

Чого вони не знають, так це оперативну ситуацію в енергосистемі, темпи її відновлення та поточний рівень захисту.

Як працюють графіки аварійних відключень

Залежно від регіону чи енергетичного вузла, може не вистачати або генерації, або пропускної здатності мереж. Дефіцит електроенергії в Україні на рівні 10−20% є справедливим для оцінки ситуації по країні загалом. Але з погіршенням погодних умов вчора й сьогодні (6 та 7 жовтня) цей показник у Києві, наприклад, уже на рівні 30%, і це сукупність цих обох факторів.

Варто розуміти, що примусові обмеження електроенергії — це прямі наслідки варварських нападів росіян на нашу енергосистему. І там, де цих обмежень більше, там, відповідно, більше руйнувань енергетичної інфраструктури.

Після масованих атак ворога виникла технічна потреба в застосуванні обмежень споживання електроенергії. Для споживача комфортніше мати не аварійні, а планові графіки погодинних вимкнень. Таке завдання ми собі й поставили — перейти від аварійних до планових відключень.

Планові відключення, які енергетики називають графіком погодинних відключень, передбачають, що диспетчер «Укренерго» прогнозує дефіцит на наступний день і доводить до обленерго обсяг обмежень сьогодні на завтра. Обленерго тоді в більш плановому порядку можуть переключатися між чергами споживачів.

Як працюють графіки аварійних відключень? «Укренерго» бачить, що в тому чи іншому регіоні споживання стрімко зростає, і воно не відповідає рівню генерації чи можливостям мережі. Диспетчер дає команду обленерго знизити споживання в регіоні до певного рівня. Ця команда має бути виконана майже миттєво.

Аварійні відключення — це контрольований диспетчером процес. Тому зараз не вимикають критично важливі обʼєкти: метро, лікарні, водоканали, стратегічні об'єкти. До речі, саме тому деякі будинки не вимикають від електрики — ймовірно, такі будівлі на одній лінії, наприклад, із лікарнею. Аварійні та планові відключення — це стабілізаційні заходи для збалансування енергосистеми. Їх вживають саме для того, аби уникнути неконтрольованих аварій, наслідком яких може стати масштабний блекаут.

Якщо ситуація погіршуватиметься, у диспетчерів є заходи, які дозволяють аварійною автоматикою відключити велику кількість споживачів, незважаючи на їхню важливість. Тобто без світла можуть залишитись лікарні та інші стратегічні об'єкти. Але це дійсно крайні заходи.

Читайте також: Скільки потрібно зекономити електрики, аби уникнути примусових відключень

Плани Києва на випадок блекауту

Органам місцевої влади ще влітку було надано урядове доручення організувати масові місця обігріву на базі, наприклад, навчальних закладів. Люди зможуть туди прийти підзарядити свої гаджети, поїсти, зігрітись.

Інший варіант — це виїхати з міста до сіл, дачі, в інші регіони, звичайно ж, якщо є така можливість. Сподіваюсь, що до цього не дійде, але маємо тримати такий варіант напоготові.

З технічного погляду, передумов для тривалого знеструмлення, наприклад, Києва, сьогодні немає. Проте ми маємо справу з країною-терористом. Обстріли можуть посилюватись, і їхні наслідки важко спрогнозувати, тому треба готуватися до всього.
Енергетики роблять усе, щоб стабільне енергопостачання було відновлено. Військові, протиповітряна оборона роблять усе, щоб не допустити погіршення ситуації.

Читайте також: Блекаут в Україні: чим він загрожує банкам та їх клієнтам

Обладнання від західних союзників

Ми працюємо над тим, щоб отримати специфічне силове обладнання, трансформатори та обладнання релейного захисту від сусідніх європейських країн, у яких воно має бути на складах. Також ведемо перемовини з виробниками, щоб отримати нове обладнання. Проте, виробити новий трансформатор високої напруги — це, щонайменше, вісім місяців.

Країни Центральної Європи свого часу переходили зі стандартів, які діють у нас, на стандарти ЄС. Сподіваємось отримати обладнання, яке було у вжитку і знаходиться на зберіганні, оскільки було замінено на обладнання, яке відповідає стандартам ЄС. Із ймовірністю 99% воно має бути в робочому стані.

Ми сформували перелік обладнання, яке нам треба вже зараз, і надали його західним партнерам. До середини листопада ми отримаємо відповідь, що і коли нам можуть поставити.

Проте, виникає питання фінансування. Сьогодні в нас немає ресурсів замінити усе пошкоджене обладнання. Розраховуємо на донорську підтримку.

Кожна енергетична компанія веде свій реєстр збитків. Поки що загальну цифру називати не буду, але це сотні мільйонів євро лише за результатами жовтневих обстрілів.

На жаль, війна ще не завершилася, і ця цифра динамічно змінюється. Але чек, який ми виставимо Росії, буде великим.

У світі ще не існує системи, яка б дозволила захиститися на 100% від таких масованих обстрілів. Проте висновки після перших ракетних обстрілів і атак дронами були зроблені дуже оперативно. Захист суттєво посилено. Ми це можемо бачити навіть за статистикою збитих ракет 2 листопада. Я навіть не беруся прогнозувати наслідки, якби ці всі ракети долетіли до своїх цілей.

Читайте також: Як Україна протидіє знищенню енергосистеми і чим їй може допомогти Захід