► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

За словами Мазепи, він не очікує суттєвої девальвації та погоджується з оцінками, що відновлення економіки після втрати третини ВВП через війну поки буде повільним.

Зростання економіки

Мазепа зазначив, що у разі, коли ситуація зі спробами РФ зруйнувати українську енергосистему стабілізується на нинішньому рівні, економіка здатна впоратися з цим викликом. Один із факторів — внаслідок руйнування промислових обʼєктів, бойові дії та еміграцію частина споживачів електроенергії випала.

За оцінкою Мазепи, «розумне» зростання економіки у 2023 році становитиме 5−10%. «Я здивуюся, якщо це буде 10%», — зазначив він. За словами інвестбанкіра, ці очікування базуються на припущенні, що інтенсивність війни знижуватиметься, західна допомога продовжиться у не меншому обсязі, ніж зараз, а вимушені переселенці почнуть повертатися.

Курс гривні

Курс гривні наступного року, ймовірно, не перетне межу в 50 грн/$. НБУ при цьому здатний утримувати поточний офіційний курс 36,6 грн/$ щонайменше до середини наступного року або й навіть до кінця війни, припускає Мазепа.

«Курс потрібно коригувати та повертати ближче до ринкового. Фіксація була правильною у перші тижні війни. А далі — завдяки курсовій різниці наші імпортери заробили рекордний прибуток. Тоді як експортери сидять у розтяжці, бо купують імпортні товари із розрахунку ринкового курсу 40 грн/$, а продавати виручку змушені по 36,6 грн/$, що стимулює їх притримувати гроші. Це головна причина дисбалансу на валютному ринку, який „зʼїдає“ резерви НБУ», — вважає Мазепа.

Читайте: Фактори ризику для курсу долара восени 2022 року

«Банкопад»

Ризик наступного року — ймовірність нового «банкопаду», каже інвестбанкір.

«Сьогодні 80−90% кредитного портфеля хворі. Необхідно, щоб кредитори і позичальники домовилися про реструктуризацію, списання частини боргу і виведення залишку в здоровий кредит. Якщо нічого не зміниться, вже навесні може повторитися ситуація 2015−2016 років, коли банки «посипалися», — зазначив Мазепа.

За його словами, висока облікова ставка НБУ у 25% суттєво погіршує перспективи бізнесу.

«Банк, який до війни кредитував під 11−12%, не лонгуватиме зараз кредити за такою ставкою, адже він може отримати 23% на депсертифікатах НБУ без будь-якого ризику. Тож нові ставки за кредитами будуть не менше 30%. Це смертельно для багатьох позичальників. З двох бід — високої інфляції чи проблем для економіки — Нацбанк обрав обидві», — сказав Мазепа.