Як Росія обирала цілі для атак
Точну кількість пошкоджених об'єктів не називатиму, тому що це чутлива інформація. Можу лише сказати, що їх десятки. Це високовольтні підстанції Укренерго та електростанції. У нас є об'єкти, які обстрілювали по 5−6 і навіть по 7 разів у різні дні. Причому спочатку ракетами, потім застосовували дрони.
Думаю, вони стріляли туди, де, на їхнє розуміння, можна було б завдати найбільшої шкоди. Постраждалі регіони є важливими ланками, їхня мережа є елементом, що зв'язує енергосистему. Плюс там найвищий рівень споживання.
Обстріли відбувалися майже у всіх областях, за невеликим винятком. Вони були скрізь: на заході України, на сході, у центрі, на півночі та на півдні.
Безпосередньо вибором цілей, як на мене, займалися російські енергетики. Я не знаю, хто саме. Думаю, вони могли бути з російського системного оператора — Россети. Після перемоги ми вимагатимемо, щоб на лаві підсудних сиділи не лише військові, а й енергетики. Не тільки люди, які натискали кнопки, а й ті, хто обирав цілі. Їхні дії призвели до загибелі невинних людей, включаючи наших співробітників.
Які терміни відновлення
Все підлягає ремонту та відновленню, питання лише у термінах. Є об'єкти, які можна відновити за декілька днів, є ті, що відновлюються за тижні, а є — за місяці. Зрозуміло, що я не вказуватиму, де найбільш постраждалі об'єкти, щоб не підказувати ворогові.
Думаю, що після перемоги на нас чекає серйозна масштабна робота з відновлення. Це ще потребує оцінки, але деякі об'єкти доцільніше буде побудувати заново, ніж відновити. Тож наша мережа стане сучаснішою, оскільки вже ніхто не відбудовуватиме за старими технологіями.
Чи може Україна отримувати електрику з ЄС
Імпорт ми не розпочали, але якщо така потреба виникне, то зможемо. Нещодавно під час цих атак в ENTSO-E (європейська мережа системних операторів передачі електроенергії) ухвалили рішення про чергове збільшення комерційних обмінів між Україною та Європою: до 400 МВт для експорту та до 500 МВт для імпорту. Ми маємо технічні можливості для імпорту. Так само, як і ми маємо можливість запиту аварійної допомоги з ЄС.
Проблема імпорту в тому, що європейські ціни на електроенергію все ще набагато вищі за внутрішньоукраїнські, і для того, щоб організувати імпорт, потрібен певний час. Цим займається не Укренерго, а учасники українського ринку — трейдери, постачальники. Великі споживачі також можуть для себе імпортувати, якщо вони мають відповідну ліцензію.
Читайте також: Наслідки масованого ракетного удару: три головних висновки
Я думаю, що за певних умов ми можемо побачити імпорт цього опалювального сезону. Ми імпортували електроенергію з Білорусі у минулі роки. Наразі цього, звичайно, не буде, ми знаходимося в єдиній енергосистемі з Європою і, відповідно, такий імпорт можливий з Європи.
Про користь економії
У регіонах, де були відключення, споживачі вдаються до добровільної економії. Ми це бачимо, і ми вдячні українцям за те, що вони реагують на наші заклики та допомагають нам збалансувати систему.
Там, де відключень було менше, відповідно, менша економія. Загалом, важливо, щоб заощаджували всі. У різні дні різні регіони демонструють різні результати, але загалом економія коливається від 5 до 10% у середньому, не враховуючи примусових відключень.
Треба розуміти, що коли в пікові години ціла країна заощаджує навіть 5% електроенергії, це сотні мегават потужності, не спожитої в мережі. А це дуже серйозно полегшує роботу диспетчерів та роботу енергосистеми.
Економією нехтувати не можна. Якщо вона буде 10−15% або більше — це стане полегшенням, яке дозволить уникнути примусових відключень споживачів. Але будь-яка економія, навіть відносно невелика, на 3−5%, однаково корисна для енергосистеми в цій ситуації.
Читайте також: «єППО»: як розроблений українцями додаток оберігає від ворожих ракет
Чи може світло зникнути на місяці
Наразі досить складно таке уявити. Якщо виходити навіть із нинішньої ситуації, наша енергосистема все ще цілісна та контрольована Диспетчерським центром Укренерго. Ми поки що далекі від апокаліптичного сценарію. Я навіть не знаю, наскільки цей апокаліпсис є реалістичним.