► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Згідно із результатами опитування, знизилась і кількість тих, хто хоче залишитися на новому місці проживання — таких наразі лише 7%.
«Люди схильні трактувати позитивні новини про деокупацію територій як сигнал, що можна повертатися додому. Однак безпекове питання і надалі залишається одночасно і ключовим драйвером, і бар'єром у цьому. Це пояснюється тим, що відчуття безпеки дуже суб'єктивне, і те, що для когось виглядає як ‘вже можна повертатися', для інших все ще становить загрозу», — пояснює Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Читайте: Українські біженці оцінили своє становище у країні перебування
Робота за кордоном
Прагнути повернення українців змушує і непроста ситуація з роботою та доходами. Загалом рівень працевлаштованості дещо збільшився і наразі складає 61%. Найвищий показник працевлаштованості спостерігається серед тих українців, які залишилися вдома — 66%. Що ж стосується внутрішньо переміщених осіб та зовнішніх мігрантів, то серед них 55% та 52% працевлаштовані відповідно.
Читайте також: Біженці розповіли, коли вони будуть готові повернутися до України
Доходи під час війни
Більшість українців продовжує декларувати зменшення доходу від початку повномасштабного вторгнення (77%), і лише 3% вказують, що їхній дохід збільшився.
Особливих змін у стабільності доходу серед працевлаштованого населення не зафіксовано — 74% продовжують отримувати зарплатню. Водночас майже половина (47%) працевлаштованих немає впевненості щодо того, чи будуть вони отримувати її й надалі.
Найбільші потреби
Більш ніж половина опитаних українців відчувають потребу у грошах (66%) і це залишається найбільшою потребою, а близько третини — у доступі до роботи (31%). Відмічається зменшення потреби у продуктах, медикаментах, доступі до медобслуговування та освіти.
Читайте також: Українські переселенці витратили за кордоном із карток 57,5 мільярда на місяць