Рівень фінансової грамотності українців перебуває на позначці 12,3 бала з 21 можливого. Такими є результати дослідження «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році», яке проводив проєкт USAID «Трансформація фінансового сектору» у співпраці з Національним банком України. Мінімальний же цільовий рівень, рекомендований Організацією економічного співробітництва та розвитку, становить 14 балів. Найнижчий показник серед учасників дослідження має вікова група 18−24 роки.

Це, передусім, означає невміння планувати свої фінанси.

З чого почати складання фінансового плану

Мета фінансового плану — допомогти визначити цілі й зрозуміти кроки, які потрібно зробити для їх досягнення.

Будь-який процес у фінансах потрібно починати з аналізу доходів і витрат.

Перший крок — обчислити свій чистий дохід, який є основою вашого бюджету. Важливо враховувати всі джерела доходу, якщо у вас їх декілька, але за вирахуванням податків, якщо ви їх сплачуєте самостійно, тому що це може призвести до перевитрат.

Другий крок — відстежити свої витрати — тобто куди ви витрачаєте гроші, щоб мати чітке уявлення про свої поточні фінанси. Для початку доцільно аналізувати витрати щонайменше за 1−2 місяці. Це можна зробити за сферою витрат, розподіливши покупки в різні категорії. Відстеження та класифікація витрат може допомогти визначити, на що ви витрачаєте найбільше грошей, і де найлегше заощадити.

Починати потрібно зі списку постійних витрат. Це регулярні щомісячні рахунки, такі як оренда квартири, комунальні послуги, кредити. Далі — проаналізувати свої змінні витрати, наприклад, продукти, одяг, розваги. Це саме та сфера, де можна знайти можливості для скорочення.

Постановка цілей

Перш ніж почати аналізувати інформацію, яку ви відстежили, потрібно скласти список своїх коротко- та довгострокових фінансових цілей. Досягнення короткострокових цілей зазвичай займає від одного до трьох років, і може включати такі речі, як створення фінансової «подушки безпеки» (резервний фонд для надзвичайних ситуацій) або ж сплати боргу за кредитом. Досягнення довгострокових цілей, таких як покупка нового автомобіля чи квартири, накопичення на пенсію чи навчання дитини, може зайняти 5, 10 і більше років.

Розуміння, на що потрібно гроші, і в якій кількості, допоможе якісніше планувати фінанси.

Що таке метод 50/30/20

Аналіз того, скільки ви витрачаєте, і того, скільки хочете витрачати, — це і є фінансове планування. Встановлення лімітів на витрати певної категорії дозволить заощадити більше коштів і таким чином швидше досягти поставлених цілей.

Більшість людей живуть за правилом — «все, що залишиться з доходу, віднявши витрати, то і є заощадження». Але це правило не завжди діє, адже, не маючи повну картину своїх фінансів, можна почати жити в борг.

Найпростішим правилом для фінансового планування є метод 50/30/20, який точно вказує, скільки щомісяця відкладати на заощадження та витрачати на життя. Суть полягає в тому, щоб розділити щомісячний дохід після сплати податків на три категорії витрат:

  • 50% на потреби (витрати, яких не можна уникнути: щомісячна оренда, комунальні послуги, транспорт, основні продукти харчування);
  • 30% на бажання (несуттєві витрати, без яких можна обійтись: обід в ресторані, покупки одягу, підписки на розважальні програми);
  • 20% на заощадження.

Якщо точно знати, скільки потрібно витратити на кожну категорію, буде легше дотримуватися свого бюджету та контролювати витрати.

Правило 50/30/20 походить з книги 2005 року «Всі ваші цінності: найкращий грошовий план на все життя» сенатора США Елізабет Уоррен та її дочки Амелії Уоррен Тьягі.

Посилаючись на понад 20 років досліджень, Уоррен і Тьягі дійшли висновку: щоб контролювати свої фінанси, не потрібен складний бюджет. Достатньо збалансувати свої гроші між потребами, бажаннями та цілями заощаджень.

Як стати ощадливішим, нічого не втративши

Дотримання правила 50/30/20 не означає невміння насолоджуватися життям. Заощадити чимало грошей, наприклад, дозволить перехід на розумне споживання.

Припустимо, багато людей після роботи ходять на тренування, щоразу при цьому купуючи пляшечку води. Заведіть особисту пляшку — пластикову, скляну, з нержавіючої сталі. Візьміть вже наявну або купіть дорожче. Витрати її точно окупляться.

Наразі майже скрізь є безкоштовний доступ до води. У банках та спортзалах стоять кулери, у кафе та ресторанах воду наллють на ваше прохання, це взагалі не проблема.

Скільки заощаджуємо: Пляшка води 1,5 л коштує близько 20 грн. Якщо ви купуєте по одній тричі на тиждень, то на рік витрачаєте приблизно 3 120 грн. Так, сума невелика. Але все ж таки наочна, з урахуванням того, що ці гроші можна заощадити.

І таких витрат, які не приносять задоволення, можна знайти чимало, і позбутися їх.

Управління заощадженнями: що робити з грошима, щоб їх не з'їла інфляція

Зберігати всі заощадження в готівці — звичайно, не найкращий варіант. Інфляція, яка сильно прогресує, може швидко перетворити ваші 50 000 грн у 25 000, а можливо, ще й менше всього за декілька років.

Наприклад, у серпні 2022 року споживча інфляція у річному вимірі пришвидшилася до 23,8% (із 22,2% у липні), за даними НБУ. А ще на початку року ця цифра була на рівні 10%, згідно статистичних даних TradingEconomics.

Правильним рішенням є розподілити свої заощадження на 2 категорії — резервний фонд (20% від усіх заощаджень) та інвестиції (80% від заощаджень).

Резервний фонд — це фінансова подушка безпеки, яка знадобиться на випадок непередбачуваних обставин, наприклад, звільнення з роботи, ремонт автомобіля чи будинку, і навіть війна. Сума, яка повинна бути в резервному фонді, залежить від ваших витрат. Експерти радять створювати резервний фонд таким чином: місячні витрати помножені на 12, якщо хочете створити подушку безпеки на 1 рік. Проте, найбільш доцільно зробити резервний фонд до 3 років.

Більшу частину заощаджень варто інвестувати. Таким чином ваші гроші починають працювати на вас, приносити стабільний дохід із року в рік. Найпоширенішими інструментами для інвестування можуть бути: акції, облігації, фонди.

Зазвичай, інвестиції в стабільні цінні папери у довгостроковій перспективі завжди є прибутковими. Наприклад, навіть на фоні економічної кризи, яка спостерігається зараз у всьому світі, інвестувавши в фонд SPY, який відстежує індекс S&P 500 (охоплює 500 найбільших американських компаній), можна було б отримати стабільний дохід. Індекс показав зростання на 43,3% за останні 5 років.

Сьогодні інвестиції в ОВДП — це ще один із різновидів допомоги армії (тільки на зворотній основі).

Інвестувати в облігації досить просто, проте, також треба навчитись підбирати ті облігації, які є прибутковими, щоб не втратити свої кошти, з урахуванням різних макроекономічних факторів, наприклад, інфляції. Навчитися цього ви можете в нашій Академії, пройшовши курс «Інвестування в ОВДП», із якого ви дізнаєтесь, як відбирати облігації, розраховувати дохідність та податки, захищати себе від ризиків, а також створити портфель з різного типу облігацій.

Якщо ви хочете детальніше розібрати, як створювати фінансовий план, як працює кожний фінансовий інструмент, куди та скільки інвестувати, радимо вам пройти курс від нашої Академії «Фінансовий трамплін». За 15 занять ви зрозумієте, що таке фінанси та економіка, розберетесь у трендових інструментах, а також створите свій фінансовий план на 1−3 роки.