Чи може бути затримка пенсій і соцвиплат

Ми пережили складну ситуацію на початку 2022 року і впоралися з нею — пенсії і соцвиплати нараховуються і виплачуються вчасно. Зокрема, ми бачимо прогнозне зростання відрахувань до Пенсійного фонду: надходження у січні-серпні становили 330 млрд грн — це на 50 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тому, я впевнена, що зможемо виплачувати всі пенсії й соцдопомогу вчасно.

Звісно, повномасштабна війна вносить свої корективи не лише в дохідну частину бюджету, а й у необхідність переспрямування коштів за пріоритетними напрямками, зокрема, військовими. І презентація загального бюджету на 2023 рік дуже чітко окреслює сьогоднішній пріоритет — 50% усіх видатків спрямовуватимуться саме на військові потреби й подолання російської агресії.

Але другий напрям за обсягом видатків, приблизно 35% усього бюджету, спрямовується на соціальні цілі. Бо ми, як держава, розуміємо, що у нас є два фронти: військовий і соціальний, який має допомогти нашим громадянам пережити труднощі.

Усі основні напрями і види допомог, що визначені в чинному законодавстві, закладені в бюджеті-2023. Однак, їх збільшення наразі не є значним і, по суті, заморожується на рівні прожиткового мінімуму. У середньорічному вимірі у 2023 році зростання прожиткового мінімуму відбудеться на 5,4%, порівнюючи з 2022 роком.

Разом із тим, ми все одно вживатимемо заходів для підвищення стандартів підтримки соціально вразливих груп населення. Оскільки це проєкт, над яким наразі ще ведеться робота, я не вдаватимусь у деталі. Але це буде ще один формат, який дозволить нам гнучко й дуже адресно підходити до забезпечення соціальних прав людей, не прив’язуючись до прожиткового мінімуму чи прив’язуючись не лише до нього.

Збільшення пенсій і доплата за вік

Цього року збільшиться розмір пенсії за віком для непрацюючих осіб, що досягли 65 років і мають страховий стаж не менше 30 років (жінки) та не менше 35 років (чоловіки).

Це стосується збільшення розміру пенсії за віком для непрацюючих осіб. Тут ми робимо «дотяжку» — коли зарплата у людини була невисокою, а стажу достатньо, проте вона отримує мінімальну виплату. Тому, наприклад, пенсії у 2500−2600 грн ми підвищуємо до 3000 грн (для людей з повним страховим стажем (30/35 років у жінки/чоловіка) та старших 70 років).

Читайте також: Середня зарплата в Харкові у вересні зросла на 121%: де в Україні заробляють більше

З 1 жовтня особам віком від 70 до 75 років встановлюється щомісячна компенсаційна виплата — 300 грн. Це доплата з урахуванням досягнення віку. Розрахунок був дуже простий — пониження можливості знайти собі додатковий заробіток. Ми маємо статистику того, як у нас зайняті/не зайняті люди пенсійного віку, а як відомо, з віком можливість отримання додаткового джерела доходу суттєво падає.

Тому ми почали додавати доплати за поважний вік. Зауважу, що ці доплати індексуються: ми всі їх проіндексуємо на індекс інфляції. Адже коли ця доплата потрапляє до сукупної виплати пенсії, то вона вже й індексується на рівень інфляції.

Відтепер субсидії виплачуватиме Пенсійний фонд

Із жовтня 2022 року субсидії й пільги виплачуватиме не Мінсоцполітики, а Пенсійний фонд України. Це наше рішення і планова дія (можливо, пришвидшена з настанням війни). Наприклад, як сьогодні відбувається нарахування субсидій?

1. Людина звертається до будь-якого ЦНАПу чи Управління соціального захисту населення.

2. Потім її документи передаються до УСЗН, де вона проживає, і там вже розглядається сама заявка: переглядається декларація, робиться звірка за реєстрами тощо. Сьогодні таких управлінь у нас 700.

3. Відповідно, під кожну з цих точок варто зробити повноцінний обмін усіма реєстрами, щоб ще на етапі призначення співробітник УСЗН чітко розумів, має право ця людина на виплати чи ні. І це дуже складно, враховуючи ще й те, що в різних УСЗН, а це органи місцевого рівня, свої IT-програми.

4. І коли фінансові відомості за послугами і виплатами передаються до Мінсоцполітики, то наше Державне підприємство «Інформаційні обчислювальні системи» повинно зводити ці всі відомості в один реєстр — і це додаткові складнощі.

5. Далі реєстр із призначеними пільгами/субсидіями (формує ІОЦ) та заявки щодо потреби в коштах для виплати пільг/субсидій (подають регіональні органи соціального захисту населення) щомісяця передаються в наше міністерство для подальшого фінансування та перерахування коштів.

6. Казначейство формує єдиний пул грошей (наприклад, на субсидії) і розподіляє його по відомостях між регіональними органами соціального захисту (області).

7. Потім регіональні органи соціального захисту (області) перераховують відповідні кошти на рахунки структурних підрозділів із питань соціального захисту населення (райони).

8. Райони (отримуючи свою суму коштів) безпосередньо ділять її по своїх відомостях на рахунки людей.

Ця складна «логістика» призводить до затримок із виплатами, адже такий рух грошей потребує фізичної присутності працівників на своїх робочих місцях.

Саме під час війни ми почали розуміти, що така довга складова потребує швидкого переформатування. Наприклад, у Херсоні за старою формулою зараз неможливо призначити жодних виплат, бо там люди дуже часто не працюють на своєму робочому місці. І, звісно, громадяни залишаються без своїх виплат. І ми вже частину призначень по окупованих територіях, які наразі є, переспрямували на наше підприємство «Інформаційна обчислювальна система». Хоча це не його повноваження — держпідприємство не може ухвалювати рішення про призначення чогось, у нього немає достатніх розрахунків, вихідних даних, обміну всіма реєстрами тощо.

Ще важливий момент. Наявність паперових реєстрів і навіть локальних систем даних призводить до того, що вони можуть потрапити до рук диверсантів/окупантів.

Тому на початку війни всім УСЗН була дана вказівка знищити свої бази. Наприклад, у Київській області (після звільнення) ми їх не маємо і наразі у нас триває складний процес поновлення цих відомостей.

Натомість, у Пенсійного фонду такі проблеми відсутні, бо людина звертається до ЦНАПу, Управління ПФУ чи робить заявку через особистий пенсійний онлайн-кабінет. Ця заявка є екстериторіальною. В ПФУ вже реалізовано цифровий інструмент, який підключає кожну людину через певне «хмарне середовище».

Тобто вся інформація зберігається на центральних серверах і в «хмарах» (в інших країнах). Так ми не втрачаємо інформацію і не дозволяємо до неї доступитися будь-кому, якщо персональний комп’ютер, наприклад, у зоні бойових дій — до нього відрізається доступ. А екстериторіальність опрацювання заявок передбачає, що вони скеровуються працівникам ПФУ, незалежно від того, в якому регіоні України вони перебувають. І це тримає певний баланс.

Так, коли ВПО на початку війни почали звертатися до УСЗН Львівської, Івано-Франківської області — всі пам’ятають ті довгі черги й зависання комп’ютерів. А от у ПФУ такої ситуації не було, бо їхня система розкидає звернення громадян по всій Україні, плюс є можливість оперативно від'єднати комп’ютер, що опинився у зоні ризику (аби не втратити інформацію).

Система ПФУ, на відміну від Мінсоцполітики, відкидає зайві ланки. Людина звертається за субсидією до ЦНАПу, потім вона передається на уповноваженого працівника ПФУ у будь-якій точці України.

У ПФУ вже є реєстри, які містять величезний обсяг даних, що дозволяють оперативно верифікувати заявку (і це одна точка обміну інформацією, а не 700, як у випадку з УСЗН), прийняти відповідне рішення й відразу спрямувати кошти на рахунок тієї чи іншої людини.

Читайте також: Опалювальний сезон у нових умовах: як врятуватися від холоду і зменшити платіжки

Для людей нічого не змінюється. Все автоматично, це суто наш внутрішній алгоритм, що пришвидшує рух рішень, прибирає зайві ланки та убезпечує інформацію. Отож, усі зміни на краще. До того ж, це перший крок до формування єдиної інформаційної соціальної сфери — у подальшому буде створено один реєстр суб'єктів соцсфери (тобто всі дані про людину, яка отримує кошти від держави, зберігатимуться в одному місці). Інформація буде захищена й верифікована на центральних серверах.