Чи потребує Альфа-Банк докапіталізації на $1 млрд

Альфа-Банк Україна потребує докапіталізації в $1 млрд, — розповів в інтерв'ю Forbes Давид Арахамія, очільник фракції «Слуга народу» в парламенті.

Ще раніше видання Wall Street Journal повідомило, що російський бізнесмен Михайло Фрідман готовий переказати $1 млрд зі своїх особистих статків до українського Альфа-Банку, співзасновником якого він є, щоб переконати Великобританію зняти з нього санкції.

Сума величезна, як для банку, що працює в Україні. Останнього разу докапіталізація (тобто вливання капіталу від акціонерів) у подібних масштабах відбулася у 2017 році, коли держава вливала кошти в націоналізований Приватбанк.

Альфа-Банк не потребує таких значних вливань капіталу

Такої величезної докапіталізації Альфа-Банк міг би потребувати лише за умови, що під час війни банк втратив три чверті всього свого кредитного портфеля.

Якщо б це дійсно було так, якщо б реальні втрати банку були настільки величезними, то НБУ вивів би такий банк із ринку, не чекаючи жодних докапіталізацій чи рішень про санкції. Банк із такими гіпотетичними втратами — «не жилець» — non-viable — в термінах банківського регулювання. Реакція Нацбанку була б відповідною.

Звісно, збитки українських банків величезні, і далеко не всі вони вчасно визнають їх у повному обсязі. Про що, до речі, постійно каже НБУ.

«Визнавайте реальні збитки, формуйте адекватні резерви» — це лейтмотив вербальних інтервенцій регулятора, звернень НБУ до банків із травня. І одна з головних рекомендацій Нацбанку в опублікованому в червні «Звіті про фінансову стабільність».

Збитки у ¾ кредитного портфеля — це було б занадто для банку такого рівня. Сам регулятор, в тому ж таки «Звіті про фінансову стабільність», оцінював середні втрати кредитного портфелю банків на рівні 20% за системою.

Навіть якщо регулятор оптиміст і реальні втрати банків вищі, нехай навіть 30−35%, все одно це не вимагає докапіталізації на таку значну суму.

Весь портфель активів Альфа-Банку, окрім ОВДП, грошових коштів та основних засобів, — це близько 73 млрд грн. Весь кредитний портфель плюс портфель недержавних облігацій та міжбанківських кредитів — менше 70 млрд грн (на 1 серпня — останні доступні дані банку).

Наразі жодних дій регулятора чи сигналів про неплатоспроможність банку немає. Банк крок за кроком фіксує збитки (отримав 3,6 млрд грн збитку в січні-серпні 2022 року), але нормативи капіталу лишаються вищими за мінімально необхідні — норматив достатності регулятивного капіталу (Н2) — 14,97%, за мінімально необхідних 10%. Норматив адекватності основного капіталу (Н3) — 10,9%, за мінімальних вимог 7%. Втрати банку — в межах середніх за системою, показники нормативів також.

Тож, цифра у мільярд доларів для докапіталізації Альфа-Банку виглядає завищеною, чи-то пак малореальною.

Читайте також: Якщо банк пропонуватиме 25−30% за депозитом, це означає, що в нього, ймовірно, є проблеми

Технічні розрахунки та пояснення: два підходи

Будь-який банк повинен мати мінімально необхідний запас капіталу, аби мати змогу розрахуватися з вкладниками у випадку кризи. Для цього регулятори у світі встановлюють мінімально необхідні вимоги до капіталу та його адекватності. Тобто виставляють вимоги, яким має бути капітал у грошах та який відсоток активів має «перекриватися» капіталом.

У нас таких вимог-нормативів 3. Це мінімальний розмір капіталу (статутного та регулятивного, це досить різні речі, але то вартує окремих довгих пояснень) — 200 млн грн. Це норматив Н1.

Норматив Н2 — відношення регулятивного капіталу до активів, зважених на ризик та скоригованих на відкриту валютну позицію, операційний ризик і непокритий кредитний ризик — не менше 10%.

Та норматив Н3 — достатність основного капіталу, відношення до активів та інших складових вже не регулятивного капіталу, а основного капіталу (він або менше регулятивного, або дорівнює йому) — мінімум 7%.

В Альфа-Банку зараз нормативи кращі. Ось як виглядала ситуація з нормативами капіталу та їхніми складовими станом на 1 серпня 2022 року.

Дані: НБУ

Уявімо, що банк отримав величезні збитки, які ще не показав, і тепер, аби виконувати встановлені нормативи, має докапіталізуватися на $1 млрд, як про те повідомив пан Давид Арахамія.

Якими мають бути такі збитки, щоб банк, із його нинішніми показниками, потребував такої значної докапіталізації? Близько 40 млрд грн.

У цьому випадку капітал банку і його активи, зважені на ризик, зменшаться на відповідну суму, капітал стане від'ємним — близько 28 млрд грн. Аби повернути достатність капіталу до необхідних 7% (за основним капіталом), необхідно вкласти той самий мільярд доларів за поточним курсом.

Тоді банк, нехай з мінімальним запасом, але виконуватиме нормативи Нацбанку.

40 млрд грн — це 72% від наявного кредитного портфеля банку. Майже три чверті.

Дані: НБУ. Розрахунки CASE Ukraine

72% — це у кращому випадку.

Стандартний підхід розрахунку потреб банків у капіталі передбачає два сценарії. Або банк вкладе отримані від акціонера гроші в активи тієї ж якості, тобто такі ж кредити та цінні папери. Або банк вкладає всі отримані гроші в безризикові активи, наприклад, у державні цінні папери (гривневі ОВДП).

Якщо рахувати потребу у докапіталізації за другим підходом, коли банк інвестує всі отримані кошти в гривневі ОВДП, то це означає, що очікувані кредитні збитки мають бути вищими. Майже 43,5 млрд грн, або вже 77% від наявного кредитного портфеля. Вже більше, ніж три чверті.

Дані: НБУ. Розрахунки CASE Ukraine

Звичайно, це лише попередні та досить поверхневі розрахунки, бо ж декілька інших параметрів також зміняться через збитки. Але вони, як мінімум, показують порядок цифр і втрат, яких мав би зазнати банк, якби дійсно потребував такої значної докапіталізації.

Читайте також: Як арештовані кошти корупціонерів працюють на користь держави

До чого ці розрахунки

Цифра потреб у капіталі Альфа-Банку Україна в $1 млрд можлива лише за умов, що збитки банка є захмарними. Такі, з якими банка давно вже не було б на ринку. Але він є, працює на рівні з іншими. Десь краще, десь гірше, але загалом іде більш-менш «в ногу» з ринком.

Та й кредитний портфель банку, можливо, не надвисокої якості, як то показує сам банк, але й не настільки поганий, аби внаслідок війни було втрачено його три чверті.

Жоден із стрес-тестів, які ми в НБУ робили по Альфа-Банку та його позичальниках, декілька років не показували таких втрат. Навіть за більш суворих припущень, ніж ті показники економіки, які ми маємо зараз під час війни.

Банк потребуватиме значних коштів після того, як зафіксує всі збитки. Та це не будуть мільярдні кошти в доларах. Можливо, у гривнях. Але це зовсім інший порядок цифр.

Звідки ж у Арахамії з’явилися оцінки в необхідності докапіталізації на мільярд доларів? Приніс хтось. Сума кругла. Не перевіряли та не перераховували.