Добровільне декларування доходів продовжили на півроку. На головні запитання про податкову амністію і про ризики для тих, хто не хоче розкривати інформацію про власні статки, НВ відповіли юристи ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Єгор Свідло та Аліна Ратушна. «Мінфін» обрав головне.

Чому варто взяти участь у податковій амністії

Зокрема, це стосується осіб, які отримували зарплатню «в конверті», здійснювали підприємницьку діяльність без сплати податків, приховали від оподаткування іноземні доходи тощо.

Ба більше, завершення податкової амністії стане початком нового етапу податкової політики у сфері детінізації доходів українців, який включатиме:

  • запровадження механізму оподаткування доходів, джерело походження яких фізична особа не зможе пояснити;

  • посилення фінансового моніторингу операцій, які здійснюватиме платник податків (наприклад, купівля та продаж активів).

Участь у кампанії одноразового декларування дозволить платнику податків уникнути негативних наслідків нової політики податкових органів.

Читайте також: «Податкова амністія»: українці задекларували активи на 3,7 мільярда

Наслідки ігнорування цієї кампанії

Неподання особою одноразової декларації розглядатиметься податковими органами як визнання такою особою відсутності в її власності активів, отриманих за рахунок доходів, із яких, всупереч вимогам податкового законодавства, не було сплачено податки та збори.

Як наслідок, виявлення у такого платника активів, джерело походження яких особа не зможе пояснити, матиме наслідком:

  • притягнення платника до відповідальності за ухилення від сплати податків;
  • застосування до такого платника відповідного механізму, який наразі розробляється урядом спільно з податковою.

Хто не може взяти участь у декларуванні

Законодавець чітко встановив, що декларантами не можуть бути:

  • особи, які, починаючи з 1 січня 2010 року виконують або виконували в Україні публічні функції (повний перелік таких осіб встановлений Законом України № 361-ІХ);
  • малолітні, неповнолітні, недієздатні та обмежено дієздатні особи;
  • особи, у відношенні до яких застосовані санкції.

Які активи можуть бути задекларовані в межах податкової амністії

Податкова амністія поширюється на активи, одержані за рахунок доходів, які підлягали оподаткуванню та з яких не були сплачені податки і збори, та/або не були задекларовані протягом податкових періодів, які мали місце до 1 січня 2021 року.

При цьому, не можуть бути об'єктом декларування готівкові кошти (лише після розміщення готівки на банківському рахунку), активи з джерелом походження на території Росії та активи, отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

Читайте: Податкова амністія: скільки заробить бюджет на тих, хто не платив податки

Про ризики розкриття активів податковому органу

Ні. Законодавець передбачив, що відомості, надані особою в межах податкової амністії, не можуть бути використані:

  • в розслідуваннях та перевірках такої особи;
  • як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних чи адміністративних справах;
  • як підстава для відкриття кримінального провадження щодо ухилення особи від сплати податків чи зборів.

На що ще звертати увагу перед поданням декларації

Законодавець також визначив ті активи, які навіть без подання одноразової декларації, вважатимуться такими, з яких сплачено всі податки та збори — наприклад, квартири, загальна площа яких не перевищує сукупно 120 кв. м.

Також, окрім стандартних ставок одноразового збору платник податків має право обрати альтернативні ставки, які хоч і є більшими, проте дозволяють сплачувати одноразовий збір трьома частинами щорічно.

Окрім цього, варто звернути увагу, що подана платником декларація підлягатиме обов’язковій перевірці податковими органами, а вартість окремих задекларованих об'єктів потрібно буде підтвердити відповідними документами (наприклад, вартість активів, які знаходяться за кордоном).

Тож у підсумку, на запитання: «А що мені дає податкова амністія?», даємо таку відповідь:

  • уникнення податкових та інших проблем у майбутньому з незадекларованими активами;
  • відхід від радянського підходу — «все, що я заробив — моє, нічого робити з цим не буду і мене точно ніхто не перевірятиме»;
  • сучасний європейський підхід до легалізації своїх незадекларованих статків.