1. Щоденний ризик — це не найкращий ресурс для розвитку бізнесу. Проте усі надії та заклики до підтримки української економіки все ж повертають нас до роботи українського бізнесу. Як підприємці реагують на ситуацію сьогодні та як виходять з цього протиріччя?
Бізнес реагує так, як і кожен українець — адаптується. Зараз триває активний період адаптації малого та середнього бізнесу до реальних умов, що розпочався здебільшого у травні. Згідно наших спостережень, близько 20−30% усього бізнесу так і не змогли адаптуватися від початку війни. Вони і досі відчувають проблеми, особливо якщо вчасно не налагодили нові бізнес-процеси та логістичні ланцюжки.
Щодо процесу створення нового бізнесу, то війна внесла свої корективи. В цілому від початку війни зареєстрували 51,24 тис. нових бізнесів, але це все ж таки достатньо малий відсоток порівняно з довоєнним рівнем. Сьогодні підприємці поводяться дуже обережно у питанні створення нового бізнесу, тому що це потребує залучення додаткового фінансування. З цього маємо дві логічні причини чому новий бізнес не настільки активно створюється: перша — це висока відповідальність та додаткові умови при отриманні фінансування, друга — ризики подальшої тимчасової окупації та ведення бойових дій.
2. Але якщо відкривати бізнес зараз, то є шанс уникнути жорсткої конкуренції, яка існувала майже у всіх сферах до війни. Мається на увазі, чи не буде вигідно відкрити бізнес у той час, коли саме всі зачиняються?
Уникнути конкуренції чи ні, можна лише дивлячись яку галузь обирає підприємець. Зараз майже у всіх нішах ринку вже сформувалися сильні гравці, які змогли встояти. І вони активно займатимуть частку ринку тих, хто не зміг адаптуватися, або кому не вистачило сил, ресурсів чи фінансування. Сказати, що зараз найкраща ситуація для створення бізнесу у сферах, які залишилися порожніми — швидше за все ні. Так, конкуренція стала меншою, але на ринку завжди є той бізнес, що готовий до реальної ситуації більше за вас.
3. Які сектори економіки виявились найбільш чутливими до стресової ситуації?
Найчутливішим до нестабільної ситуації в країні я би назвав будівництво. Загалом найбільше у довгостроковій перспективі постраждали сфери будівництва і туризму, тоді як інші галузі потроху починають відновлюватися. Мабуть зовсім не постраждала, у плані зростання галузі, — це медицина. Зрозуміло, що навантаження на медичну галузь зараз колосальне, але загалом галузь вистояла і найменше постраждала від стагнації ринку. Усі інші сфери бізнесу значно впали у перші місяці війни — торгівля практично зупинилася, а враховуючи наскільки це основна сфера нашої економіки, інші сфери встали разом із нею. Але важливо розуміти, що вже у червні більшість бізнесів, особливо працюючих у торгівлі, відновили свої обсяги приблизно на рівні січня/лютого цього року.
4. Якщо бізнес повертається до роботи та виходить зі стадії очікування, то можна вже очікувати повернення до довоєнних оборотів?
Так, якщо говорити саме про роздрібну торгівлю, то можна сказати, що її відновлення дедалі більше наближається. Ми щодня спостерігаємо це як за ситуацією на ринку, так і за обсягами транзакцій бізнесу в Альянс Банку, за обсягами прибутку та поставок бізнесу.
Звичайно, що є підприємці, що дуже зав'язані на імпортних товарах не першого значення — їм, на жаль, досі складно. Здебільшого це стосується електроніки, товарів розкоші, побутової техніки тощо. Це пов'язано і з тим, що населення зараз більше зацікавлене у продуктах першої необхідності, і з тим, що НБУ вводив обмеження, дозволяючи лише критичний імпорт. Зараз НБУ регулярно переглядає своє бачення та послаблює свої вимоги, де це потрібно. Це тримає банківську систему у постійній стабільності і надає потрібну підтримку країні.
5. Якщо подивитись статистику відкритих за воєнний час підприємств, то можна побачити як сильно змінилися напрямки діяльності під час війни. Якщо у лютому перше місце за кількістю реєстрацій нових фопів посідав КВЕД «Комп'ютерне програмування», то зараз на першому місці — КВЕД «Роздрібна торгівля». Чи збільшило це попит на фінансування оборотних коштів?
Можна сказати навіть, що зміна вектору підприємництва винесла фінансування оборотних коштів на перше місце. Тому що після початку війни оборотні кошти підприємств почали сильно вимиватися на інші нецільові потреби. Їх насамперед витратили на закриття критичних проблем та утримання персоналу. Тому у першу чергу, сьогодні в Альянс Банку найбільший попит маємо на овердрафт. У другу чергу — термінові та довгострокові кредити. Це і державна програма «Доступні кредити 5−7−9», за якою, як свідчить остання статистика, торгівельні компанії взяли 666,8 млн. грн. кредитів для поповнення обігових коштів.
6. Що змінилося в умовах надання фінансування для бізнесу?
Основне, що мінилося в наданні фінансування — це підхід щодо аналізу клієнтів. Раніше ми в рівних пропорціях аналізували історію розвитку клієнта на ринку та останні півроку розвитку. Тобто, підприємець міг успішно розвиватися за попередні роки, але ми все ж перестраховували свої ресурси і перевіряли чи все добре у нього в короткостроковому періоді. І навпаки, якщо клієнт за останні півроку чудово себе показав та надав гарні фінансові показники, але він не має відповідної історії розвитку — це також могло стати причиною відмови. Ми намагалися балансувати через аналіз колишнього та існуючого періодів.
Зараз, при погодженні фінансування ми акцентуємось на фінансовому становищі компанії, яке настало після 24 лютого. Тобто ми так само аналізуємо історію компанії, але все ж меншою мірою приділяємо цьому увагу.
Нам більш критично побачити, що після початку війни клієнт зміг адаптуватися і має позитивну динаміку розвитку.
Зрозуміло, що у лютому та березні бізнес пішов на спад, але якщо він зміг хоча б розпочати відновлення, то ми оцінюємо це як позитивний фактор і надаємо кредит насамперед таким клієнтам.
7. Наскільки ризикованим для банку зараз є фінансування бізнесу?
У зв'язку з підвищеним ризик у країні, банки, включаючи наш, змушені були переглянути відсоткову ставку бізнес-кредитів. Це і відповідь на питання про ризики банку, і реакція на реалії банківської системи, тому що на розмір відсоткової ставки впливає два фактори. По-перше, це вартість ресурсів, а як усім вже відомо, у червні НБУ підняв облікову ставку одразу на 10%, що значно підвищило вартість ресурсів для фінансування. По-друге, це можливий ризик, який закладається у розмір ставки. Отже, з огляду на ці причини вартість кредитів зросла. Зараз в Альянс Банку ми пропонуємо фінансування бізнесу від 18% і сподіваємося на розуміння клієнтів. Але ми вирішили продовжити кредитування без застави, тому зараз і в майбутньому клієнт Альянс Банку не ризикує своїм особистим майном при фінансування його бізнесу.
8. Погодження бізнес-кредитів за 2 години — це раніше було візитівкою Альянс Банку. Чи плануєте повертатися до скоринг-систем та автоматизації банківських процесів?
Припускаю, що до кінця цього року Альянс Банк, та й загалом усі українські банки, повернуться до автоматизації процесів та швидкого прийняття кредитних рішень. Від початку війни більшість скорингових моделей дали збій і це логічно. Адже всі ці моделі будувалися на поведінці клієнта у мирний час, що кардинально змінилася у сьогоднішніх реаліях. Швидше за все, скорингові моделі коригуватимуться з урахуванням поведінки клієнтів у воєнний час. Тобто ми спостерігатимемо за клієнтами, яким видали кредити, яким змушені були відмовити, та з урахуванням даних коригувати модель прийняття рішень.
Якщо говорити про ситуацію зараз, то розгляд заявки на фінансування все ж таки збільшився. Раніше ми могли стверджувати, що розгляд заявки — це справа двох годин, то зараз це може зайняти 1−2 дні. Ми не перетворилися на бюрократичний банк, який два тижні розглядатиме заявку, але ми все ж адаптуємося до умов. Ми, як і раніше, підписуємо всі документи за допомогою електронного підпису без особистої присутності клієнта та вимагаємо мінімум документів. Технічна частина видачі кредиту після прийняття рішень не змінилася у воєнний час.