Як війна спустошує гаманці

Повномасштабна війна неабияк похитнула українську економіку. Втрачені робочі місця, призупинення фондового ринку та більшої частини бізнесу, суттєве скорочення експорту — все це, на жаль, відчутно б'є по ВВП України. Втім, як і під час попередньої кризи, спричиненої коронавірусом, наша економіка вистояла й доволі впевнено адаптується до нових реалій.

Яскравим прикладом є банківська система. Лише сам факт, що вона працює, вже є важливим досягненням. На сьогодні більшість банків забезпечують роботу відділень у безперебійному режимі. Крім того, банки значно знизили комісії за свої послуги та продовжили термін дії платіжних карток.

Також було введено кредитні канікули, тобто клієнтам дозволено не сплачувати відсотки за кредитами під час дії воєнного стану. Варто додати, що далеко не всюди у світі робота банківської системи настільки ж налагоджена в мирний час, як в Україні зараз.

Утім, війна безсумнівно відбивається на наших кишенях. Один із найвірогідніших її наслідків — це підвищення податків для підтримання економіки, а саме військового збору. А з того, що ми спостерігаємо вже зараз, — зростання цін, зокрема, на дефіцитні товари. Причому подорожчання одного товару або послуги призводить до підвищення вартості іншого, що від нього залежить. Наприклад, через зростання цін на пальне подорожчали послуги таксі та інших видів перевезень.

Змінилася й пріоритетність витрат: якщо раніше ми могли більше витрачати на розваги та задоволення, то зараз купівлі стали практичнішими та з урахуванням різних сценаріїв розвитку подій.

Читайте також: Питання на «мільйон»: коли скінчиться падіння фінансових ринків

Припиняємо панікувати і зменшуємо витрати

Невизначеність воєнного часу може викликати паніку та підштовхувати до прийняття нераціональних рішень.

Повертаємось до раціоналізму

Переконайтесь, що ви в курсі основних нововведень щодо надання фінпослуг під час воєнного стану. Ознайомтесь з актуальними загальнонаціональними та місцевими ініціативами уряду, покликаними стабілізувати економіку країни та допомогти громадянам пережити ці скрутні часи. Деякі з них можуть стати вам у пригоді, наприклад, ті ж самі 6 500 гривень у межах єПідтримки.

Якщо у вас є певні борги, дізнайтеся, чи ваші постачальники послуг або кредитори ввели кредитні канікули. Якщо ви наразі є неплатоспроможними, відразу домовляйтеся про відстрочку платежів.

Позбавляємось готівки

Завдяки стійкості та стабільності нашої банківської системи, більшість українців продовжують зберігати свої заощадження на банківському рахунку з постійним доступом до власних коштів через мобільні додатки. Карткою зараз можна розрахуватися як у більшості міст України, так і за кордоном, а великі суми готівки на руках можуть негативно вплинути на особисту безпеку.

Втім, певну суму готівкою все ж варто тримати у «тривожній валізі» на випадок, якщо вам раптом доведеться переїжджати.

Створюємо фінансову подушку

У цей непростий час ніхто не може бути на сто відсотків застрахованим від надзвичайних ситуацій, унаслідок яких завжди є ризик втратити основне джерело доходу чи взагалі кошти на існування.

Щоб бути готовим до непередбачених обставин, бажано створити фінансову подушку, тобто на деякий час зменшити витрати та накопичити певну суму. Цього бюджету має вистачити на все найнеобхідніше, допоки вам не вдасться відновити свій дохід або знайти новий.

У середньому експерти радять запастись коштами принаймні на місяць. Водночас, коли будете складати бюджет, не варто розраховувати на речі, які у вас уже є. Вважайте, що вам доведеться жити з нуля, — так ви будете максимально підготовленими до будь-яких обставин.

Читайте також: Крипторинок падає: топ-5 токенів, які зростатимуть

Грамотний розподіл власних заощаджень значно мінімізує ймовірність їх втрати. Для управління та диверсифікації ваших надходжень можна використовувати платіжну платформу.