Цього року буде більше ріпаку та сої
«По основних культурах структура посівних площ практично не зазнала змін. Ярої пшениці висіяли практично один в один цьогоріч і торік. Так само ячменю, вівса, гречки. А от площа під кукурудзу й соняшник зменшилася: 4,62 тис. га та 4,68 тис. га 2022 року проти 5,47 тис. га та 6,50 тис. га 2021-го відповідно», — коментує Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України (НАУ).
Натомість зросли площі під соєю та ярим ріпаком. Під час посівної траплялися випадки, коли аграрії, маючи вже готове під посівну насіння кукурудзи й засоби захисту рослин (ЗЗР) на складах, робили вибір на користь сої або ранніх зернових (яра пшениця) чи інших культур. Це пов'язано насамперед з потребою ретельнішого догляду за кукурудзою, та тим, що кукурудза — експортна культура, а зараз цей процес складно налагодити та відпрацювати.
Читайте також: Росія вивозить українське зерно до Криму — розслідування ВВС
Аграрії робили вибір на користь:
- пізніших культур, наприклад сої;
- тих, які потрібно менше обробляти;
- тих, які можна як продати за кордон у вигляді сировини, так і переробити всередині України (зокрема, соя і ріпак);
- культур, які не потребують великих місткостей для перевезення.
«Цьогоріч ми побачили попит на культури, які з одного боку дають менший валовий збір: приміром, середня врожайність ріпаку чи сої 25−30 ц/га проти 55−65 ц/г пшениці чи 80 ц/га кукурудзи. Проте ці культури дорожчі», — додають у Насіннєвій асоціації.
Важливий момент цієї посівної — логістика
На вибір культур також вплинуло питання транспортування й зберігання продукції. Адже в Україні досі на складах знаходиться зерно з врожаю 2021 року. До того ж кукурудзу після збору з полів потрібно просушувати й забезпечувати їй якісні умови зберігання, аби потім мати змогу її експортувати.
Тому від кукурудзи чи пшениці деякі аграрії відмовлялися — щоб не втратити врожай через підвищений попит на логістичні потужності.
Читайте також: Польща спростила експорт українського зерна через прикордонний перехід
Суттєво менше стало й соняшника
Традиційно «соняшникові» регіони, Херсонська, Запорізька, Донецька та інші області, цього року були мінімально засіяні цією культурою. Для порівняння за областями:
- Херсонська: 2021-го — 338 тис. га, 2022-го — 8,6 тис. га,
- Запорізька: 2021-го — 531,1 тис. га, 2022-го — 60,6 тис. га,
- Донецька: 2021-го — 349,3 тис. га, 2022-го — 195 тис. га.
Критична ситуація в Луганській області, де тривають активні бойові дії: торік соняшник там ріс на 427,4 тис. га, цьогоріч там не вдалося засіяти абсолютно нічого.
Натомість «соняшникову естафету» підхопили інші області, які висіяли цієї культури більше, ніж торік:
- Дніпропетровська — 598 тис. га 2021-го проти 612 тис. га цього року;
- Житомирська — 145,9 тис. га 2021-го проти 155,2 тис. га цього року.
На кілька тисяч гектарів більше соняшника посіяли навіть регіони, де цю культуру вирощують не так активно: Рівненська, Тернопільська та Івано-Франківська області.