Законопроєкт № 7418, який повертає податкові платежі при оформленні імпорту, депутати підтримали відразу у двох читаннях. Тож уже з наступного місяця (якщо під документом свій підпис поставить і президент) все розмитнення проводитиметься за довоєнними правилами. Чому ж саме цей документ витребував такого оперативного рішення?
Нульове розмитнення авто як головний подразник
Кабмін (який є автором цієї законодавчої ініціативи) пояснив необхідність підтримати законопроєкт колосальними втратами бюджету через безподаткове ввезення імпортних товарів. Причому, на думку чиновників, ці втрати є абсолютно невиправданими.
Адже значна частка товарів, що ввозяться, не належить ні до предметів першої необхідності, ні до тих, що забезпечують безперебійну роботу економіки. Адже саме заради того, щоб наповнити внутрішній ринок такими товарами, у березні були ліквідовані всі митні платежі.
Так, за даними уряду, через безмитне ввезення телефонів бюджет втратив понад 270 млн грн, взуття — понад 850 млн грн. Але головним подразником для влади стало тотальне безподаткове ввезення авто, завдяки якому в скарбницю недоплатили загалом понад 13 млрд грн.
За даними митниці, станом на 13 червня завдяки нульовому розмитненню в країну було ввезено 163 тис. автомобілів. Причому, в пільговому режимі ввозилися не лише бюджетні, а й преміальні автомобілі вартістю понад 1 млн грн, — уточнюють в уряді. Черги на кордоні з бажаючими легально ввезти машину без сплати податків вишиковувалися такі, що це заважало оформленню справді важливих вантажів — гуманітарки та техніки.
«В умовах воєнного стану, коли Україна має консолідувати всі доходи для боротьби з агресором, запровадження пільг на імпорт товарів, які не є товарами першої необхідності та одночасно є бюджетоформуючими, має бути переоцінено та переглянуто», — вирішили в уряді. І, як видно з голосування у Раді (законопроєкт підтримали 234 депутати), цієї ж думки дотримуються і народні обранці.
Однак, певні послаблення для автомобільного імпорту все ж таки діятимуть. У тому ж законопроєкті, який скасовує нульове розмитнення, передбачено норму, згідно з якою від сплати пенсійного збору, що сплачується при першій реєстрації, звільняються власники легкових авто, оснащених виключно електродвигунами. Попит на них в Україні зростає божевільними темпами. При цьому, залежно від вартості при реєстрації авто, у ПФ доводиться сплачувати від 3−5% від його ціни.
Крім того, незабаром розмитнити авто можна буде онлайн, заповнивши електронну декларацію у додатку «Дія». Відповідний законопроєкт уряд зареєстрував у парламенті 15 червня і зараз документ вивчається профільним комітетом. Цим самим документом пропонується змінити формулу розрахунку митних платежів. Якщо зараз вони визначаються, виходячи з вартості авто, то за новими правилами до уваги братиметься його рік випуску, ексклюзивність, тип і об'єм двигуна.
П'ять причин повернути податки на імпорт
Серед позитивних наслідків від повернення митних платежів у Кабміні називають не лише збільшення надходжень до бюджету. Воно, як вважають урядовці, усуне додаткові перешкоди для відновлення виробництва. Оскільки зниження податкового навантаження імпорту створювало для іноземних товарів конкурентні переваги, порівнюючи з продукцією, що виробляється всередині країни.
«Звільнення від митних платежів разом із „заморозкою“ курсу останніми місяцями однозначно стимулювало імпорт, тобто закордонні економіки. Отримувати відшкодування ПДВ при експорті в Україну і не сплачувати його за імпорт — це величезна субсидія для імпортного товару. Стимулювання імпорту негативно впливає на українських виробників», — вважає й Олексій Блінов, керівник аналітичного відділу «Альфа-банк Україна».
Безподатковий імпорт, як кажуть експерти, шкодив не лише вітчизняним виробникам, а й сильно погіршував макроекономічні показники нашої країни.
«Звільнений від ПДВ імпорт через „спрощенців“ має значно менше податкового навантаження та більш конкурентний, ніж товари українських виробників. Цей чинник (разом із меншою залежністю імпорту від морських шляхів) стимулював швидше відновлення товарного імпорту, порівнюючи з експортом. Це, зі свого боку, погіршує платіжний баланс, тисне на курс гривні та валютні резерви НБУ» — пояснює Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії.
Що відбувається, коли імпорт приростає швидше за експорт? Імпортерам для закупівлі товару потрібно все більше валюти. Але взяти її нема де — експортери не заробляють її в такому обсязі. Щоб задовільнити цей зростаючий попит на валюту, НБУ доводиться продавати її зі своїх резервів. Повернення податків на товари, що ввозяться, має стати відмінним інструментом, що стримує надто активний приріст імпорту. А значить, знизить і ризики девальвації гривні (на готівковому ринку).
Це, зі свого боку, може прискорити і валютні послаблення. «Важливо, що відразу за цим рішенням відбудеться пом'якшення валютного регулювання, зокрема скасування обмежень розрахунків за товари некритичного імпорту», — написав у Telegram Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, після голосування щодо законопроєкту № 7418.
Але все вищезазначене — лише половина правди. Не дарма рішення про повернення довоєнних правил розмитнення викликало активні дискусії в експертному середовищі і було розкритиковане Головним науково-експертним управлінням апарату ВР, не кажучи вже про ставлення до нього пересічних українців.
Хто заплатить за повернення мит та ПДВ
Отже, чому ж повернення митних платежів із імпорту — м'яко кажучи, сумнівне рішення?
По-перше, в уряді підрахували втрати бюджету при нульовому розмитненні. Але далеко не факт, що після повернення правил, що раніше діяли, збережеться той же рівень поставок і, відповідно, недоотриманий рівень відрахувань до бюджету. Наприклад, чи збережуться кілометрові черги з нових авто на кордоні після того, як за їхнє розмитнення потрібно буде платити за повною програмою? — питання риторичне.
По-друге, у тисяч українських автолюбителів забрали можливість швидко та недорого замінити знищену війною машину.
Свого часу пропозицію скасувати податки при розмитненні уряд пояснював бажанням допомогти нашим співгромадянам оперативно та з меншими витратами придбати новий автомобіль. Це питання було і залишається актуальним для тисяч українців, які втратили їх унаслідок бойових дій. Оцінки знищених авто дуже сильно відрізняються — від 90 тис до півмільйона.
«Пільги пожвавили ринок уживаних автомобілів, що дозволило громадянам відновити свій автопарк. Все це також сприяло забезпеченню необхідними автомобілями армії, адже ціна на них знизилася. Наявність пільг підтримала і суміжні галузі — станції технічного обслуговування, заправки. Автомобілі так чи інакше стали мультиплікатором і дозволили працювати прошарку людей, що втратили роботу. Тепер розвиток суміжних галузей та ввезення транспортних засобів буде уповільнено», — кажуть експерти аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей».
Щоб зупинити дармове ввезення преміальних авто, на що обурювалися чиновники, достатньо було б реанімувати мита та інші податки саме на цю частину автоімпорту.
По-третє, повернення митних платежів спровокує різке зростання цін і, як наслідок, — подальше розкручування інфляції з усіма несприятливими наслідками для гаманців мільйонів пересічних громадян. Безперечно, переважна більшість імпортерів після зниження податків не опустили ціни, а отримані преференції лише збільшили їхні заробітки. Але хто сказав, що після повернення податків вони не підвищать ціни і відмовляться від звичного рівня своїх доходів?
По-четверте, найближчим часом багато імпортних товарів можуть просто зникнути з полиць магазинів. Насамперед це стосується технічних новинок.
«Імпортери закупили деякі товари лише тому, що оцінили їхню дохідність з урахуванням нульового мита. А тепер, коли буде додано ПДВ, ціна цих товарів стане неринковою — занадто високою для покупців», — пояснив суть проблеми голова ради директорів ДК «Алло» Дмитро Деревицький.
Оскільки офіційні представництва міжнародних брендів призупинили свою діяльність в Україні, постачання продукції повністю перейшло до дистриб'юторів. У разі повернення мит та ПДВ, а також зростання курсу валют, ввезення нових моделей телефонів, які зазвичай є найдорожчими на ринку, можуть стати нецікавими для імпортерів — просто тому, що не матимуть попиту.
«Ціни на новинки стануть занадто високими для українського споживача. Завозити дуже маленькі партії для дистриб'юторів також може бути нецікаво через значні інвестиції в сертифікацію товару та логістику. Відтак, через велике пільгове навантаження та зростання курсу український споживач може не дочекатися офіційного постачання новинок», — каже Деревицький.
По-п'яте, рішення влади повертає складну та заплутану систему митних платежів.
«Наслідком такого рішення стане поновлення контрабанди та схем на митниці. Коли немає плати за розмитнення, то немає сенсу везти контрабанду і нема за що давати хабарі митникам. Якщо всі ці оплати є, то митники відповідно знову при справі», — вважає Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень Case Україна.
По-шосте, рішення парламенту може викликати питання у наших партнерів.
«І ЄС, і США скасували мито на українські товари та послуги, причому не лише на час бойових дій, а на довше. Тому відновлення стягування мит із товарів та послуг, що походять з цих країн, — на мій погляд, крок не зважений і певною мірою недружній», — пояснив Володимир Дубровський.