► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Держпідтримка бізнесу
За словами Шевченка, переважна більшість приросту гривневого портфеля забезпечено в межах програм державної підтримки.
Зокрема, на 1 червня понад 18 тисяч аграріїв отримали за усіма програмами кредитування 38,6 млрд грн. З цієї суми понад 24 млрд грн було надано під 0% для забезпечення посівної за програмою «Доступні кредити 5−7−9%ˮ та за програмою державних гарантій на портфельній основі у обсязі 80% основного боргу.
«Також зростало кредитування державних підприємств, які працювали на перемогу: надані у такий спосіб гривневі кредити зросли за березень-травень на 7.5 млрд грн, у лютому, коли почалася повномасштабна війна, — сума цих кредитів становила 3.8 млрд грн», — зазначив голова НБУ.
Читайте також: Ставки за депозитами падатимуть й надалі, правила кредитування стануть жорсткішими
Роздрібне кредитування
Шевченко зазначив, що невизначеність стосовно майбутнього рівня доходів під час війни очікувано скоротила попит у роздрібному кредитуванні.
«Гривневі кредити на нерухомість зменшилися за березень-травень на 0,3 млрд грн, автокредити — на 1,4 млрд грн, кредити на поточні потреби — на 9,6 млрд грн. Водночас ми вже бачимо перші ознаки пожвавлення в цьому сегменті», — повідомив він.
Чи впливає підвищення облікової ставки на вартість кредитів
Як зазначає голова Нацбанку, у нинішніх умовах не варто очікувати суттєвого здорожчання кредитів для клієнтів.
«Банки визначають вартість кредитів, орієнтуючись на фактичну вартість фондування, яка є значно нижчою від облікової ставки. Середня вартість гривневих ресурсів у великих банках перебуває на рівні близько 4% річних у гривні. І навіть, якщо банки піднімуть ставки за депозитами, це відбуватиметься поступово і вплине на загальну вартість фондування дуже помірно», — пояснив голова НБУ.
Також, за словами Шеченка, стримуватиме зростання ставок за кредитами конкуренція банків за якісних позичальників.
«Зараз робота банків зосереджена на підтримці клієнтів у скрутних обставинах для зниження власних кредитних ризиків. Для цього фінустанови з лютого оголосили кредитні канікули та робитимуть виважені реструктуризації, щоб зменшити ймовірність дефолтів позичальників. Переконаний, що умови, які пропонуватимуться банками клієнтам, ураховуватимуть їх фінансовий стан та відповідатимуть сучасним реаліям», — підсумував він.