Про фінансову допомогу: скільки отримала Україна і на що витратила
З 1 до 20 травня ми фінансували наші потреби без залучення зовнішньої допомоги. Виходили з наявних можливостей, залучаючи кошти за рахунок військових облігацій та ресурсів Нацбанку, — і гідно пройшли цей період.
20 травня ми конвертували першу суму — 504 млн євро. Того ж дня надійшло ще 600 млн євро макрофінансової допомоги, і зараз ми її вже конвертуємо. Отже, є можливість повністю профінансувати за рахунок цих коштів ті потреби, які накопичилися за останній період часу.
З початку війни до України надійшло понад $6 млрд зовнішньої допомоги у вигляді грантів та кредитів. Гранти надає США, і ми вже отримали $1 млрд із них. Також у вигляді грантової допомоги отримано 110 млн євро від уряду Італії і понад 120 млн євро від Європейського Союзу. Кошти, які не є грантовими, надаються переважно під 1% річних і термінами від 10 до 30 років.
Ці кошти спрямовуються переважно на закриття наших потреб у гуманітарній і соціальній сферах. За умовами, поставленими нам нашими міжнародними партнерами, їхні кошти категорично не йдуть на військові потреби.
Про бюджетні надходження: скільки недоотримали через війну
За травень ще зарано звітувати, цифри будуть на початку червня. А у квітні було 70% запланованих податкових надходжень до загального фонду Держбюджету. Від податкової надійшло у квітні близько 45 млрд грн, а від митниці — 8,3 млрд грн.
Але треба взяти до уваги, що показники податкової мають бути скориговані, з огляду на те, що не відшкодовувалося ПДВ. І це теж проблема, та я сподіваюсь, що зараз ми її вирішимо і відновимо відшкодування ПДВ.
Втрати по митниці становлять 73% від попередніх планових показників, а втрати від податкової — 25−30%. Якщо говорити про митницю, оскільки було скасовано сплату податків за більшістю товарів (ввізне мито — 0%, ПДВ — 0%), як ми можемо збирати податки, коли їх немає?
Окрім того, імпорт скоротився на 46% — і це лише за березень. Отож, зараз ми готуємо рішення, щоб повернути податки на митницю, бо країна не може жити без податків. Відповідний урядовий законопроєкт найближчим часом буде зареєстровано.
Наразі за рахунок податків ми збираємо 54−56 млрд грн, і цими коштами покриваємо лише 1/3 потреб за нашими видатками. Звісно, таке становище вимушене, адже ми воюємо і наші міжнародні партнери це розуміють і готові до нас дослухатися.
Про умови ведення бізнесу
Проте рано чи пізно ми маємо увійти в баланс. Тому я схильний до того, аби бізнес працював і сплачував податки.
Я не прихильник зміни податкового режиму в будь-якому вигляді — ні в частині послаблення, ні в частині посилення. Вважаю, що податкова система має бути стабільною — і всі ті зміни, які є у нас на сьогодні, мають повернутися до тих, що функціонували до 24 лютого 2022 року.
Читайте також: Інфляція воєнного часу: що відбувається з цінами в Україні
Якщо орієнтуватися на внутрішнє опитування бізнесу, на дані якого спирається і Нацбанк, то зараз 17% бізнесу по Україні призупинило свою діяльність. І до 30% частково втратили активність, порівнюючи з довоєнним станом.
У березні ситуація була значно гіршою, у квітні й травні ми бачимо, що ділова активність у країні пожвавлюється і бізнес поступово відновлює діяльність. Наразі малий і середній бізнес (I-III групи) можуть не сплачувати податки. Наприклад, III група замість 5% платить 2%. До того ж цю групу максимально розширено — і такий податок з обороту може платити чи не весь бізнес.
Про курс
За політику курсоутворення відповідає Нацбанк. І я вважаю, що НБУ від початку війни прийняв цілком логічне й правильне рішення, зафіксувавши курс гривні, ввівши валютний контроль й інші обмеження.
Зараз НБУ прийняв інші рішення, які змінюють ринок валюти. Логіку щодо цього рішення має коментувати саме НБУ. Проте наразі є розуміння того, що в Україну надходитимуть кошти від запозичень — приплив за валютним рахунком має бути суттєвим.
Читайте також: Чому треба відмовлятись від «ручного» управління фінансовою системою
Якщо НБУ бачить можливість перекривати ці канали попиту й пропозиції валюти за рахунок зовнішніх надходжень і прорахував ризики, то я не бачу жодних підстав для коливання курсу гривні. А спекулятивні тенденції, які на сьогодні є, можуть дуже швидко попрямувати в інший бік. Отож, економічних підстав для девальвації гривні я не бачу, окрім спекулятивної паніки, тимчасово викликаної певними чинниками.