Оплата праці
«Роботодавець зобов’язаний виконувати вимоги з оплати праці і вживати для цього усіх можливих заходів. Але якщо він не може виплатити заробітну плату, то закон звільняє його від відповідальності, тобто від штрафів Держохоронпраці й інших санкцій», — зауважила Надія Шуляк.
Вона підкреслила, що Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлює правила, за якими будуються взаємини між роботодавцями та найманими працівниками на період воєнного стану. А це значить, що ті зобов’язання, які мали місце до його ведення, тобто до 24 лютого, мають бути виконані.
«Закон не має зворотної дії. Тому ті роботодавці, які не виконали свої зобов’язання, повинні понести відповідальність. Проблема тільки в тому, що зараз дуже обмежено йде розгляд цивільних справ, які стосуються грошових стягнень. Тому таким працівникам радила б якнайшвидше отримати підтверджуючі документи. Далі вже буде ставитися питання до роботодавця в судовому порядку або вирішуватиметься адміністративним шляхом через звернення до інспекції з охорони праці», — сказала керуючий — партнер АО «Краун».
Читайте також: Без свят та зарплати: як працюватимемо до закінчення війни
Прийом на роботу
На етапі прийому на роботу в період воєнного стану ввели кілька нововведень. Зокрема, у якій формі укласти трудовий договір — письмовий чи усний — працівник та роботодавець домовляються на свій розсуд.
«Я б не радила гратися в цю норму і покладатися на усні домовленості. Якщо людина не має жодного доказу, що вона десь працювала під час воєнного стану, немає наказу про прийняття її на роботу, не укладений строковий трудовий договір, контракт тощо, то щось комусь згодом довести дуже складно», — попередила Надія Шуляк.
На переконання експерта, у будь-якому випадку працівникові слід наполягати на тому, щоб трудовий договір укладався в письмовій формі.
Читайте також: Що робити, якщо трудову книжку втрачено під час війни
Переведення на іншу роботу
Закон встановив для роботодавця право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди і завчасного попередження. Це не завжди подобається найманим працівникам. Проте під час воєнного стану такі дії є дозволеними, але є певні обмеження.
Зокрема, за словами експерта, не можна змінювати істотні умови праці, якщо вони суперечать безпосередньо можливостям працівника за станом здоров’я. Також заборонено переводити на роботи, якщо є обставини, що можуть становити загрозу життю.
Припинення та призупинення трудових відносин
У питаннях припинення трудових договорів теж передбачено кілька нових правил на період воєнного стану.
За словами Надії Шуляк, працівник може розірвати договір без попередження і обов’язку двотижневого відпрацювання. З цього правила є винятки — це примусове залучення до суспільно корисних робіт за умов воєнного часу, і навіть залучення до робіт на обʼєктах критичної інфраструктури, наприклад, водо-чи електропостачання.
Розв’язали руки й роботодавцям у питанні припинення трудових відносин. Вони можуть звільняти працівника під час відпустки і навіть в період тимчасової непрацездатності.
«Звичайно, це правило не стосується непрацездатності, пов’язаної з пологами та вагітністю, а також відпустки по догляду за дитиною», — підкреслила Надія Шуляк.
Що важливо, Закон запровадив нову категорію, яка не існувала раніше, — призупинення трудового договору. Підставою для цього є неможливість виконання роботи у звʼязку з війною.
«Таке призупинення не припиняє трудові відносини і може бути ініційоване працівником або роботодавцем. Для цього вони повідомляють один одного будь-яким доступним способом, рекомендую робити це у письмовій чи електронній формі», — зауважила Надія Шуляк.