Про наявність пального на АЗС

Хтось вважає, що дефіцит посилюється, інші, що ситуація стабілізувалась. Оцінки суб'єктивні, бо наразі точно невідомий обсяг споживання. З одного боку, черг на заправки немає, хоча з іншого — багато станцій по всій країні простоює, а працюючі станції не мають всього асортименту та відпускають лише по 20 л. Останнім часом спостерігаю введення обмежень й для комерційних клієнтів.

Єдині недоторкані та повністю забезпечені — силовики та муніципалітети.

Причини дефіциту

В березні основною задачею був пошук ресурсів в Європі, велику частину ринку закривав Кременчук. З початку квітня заводу нема, імпортні ресурси законтрактовані, але тепер перед імпортерами інша задача — привезти пальне.

В Європі немає зайвих цистерн та локомотивів. Більш того, ситуація стала несподіваною для самих європейців: виявилось, що вагони з однієї країни не завжди можуть пересуватись по залізниці сусідів через додаткові технічні вимоги.

Читайте також: Сергій Куюн про ринок палива: А-92 потихеньку відходить, менше буде зрідженого газу

З позитиву — активізувався автомобільній імпорт. Для розуміння всеосяжності пошуків ресурсу українцями — вперше (на моїй пам’яті) відмічений імпорт бензину з Німеччини. Спойлер — чекаємо продукт з Нідерландів та Бельгії.

Проблема у тому, що багато машинами на навозиш.

Напруга по всіх видах пального, але по дизелю вона виглядає найбільшою. Своє слово сказав й попит з боку аграріїв. Хоча по всім ознакам він менший, ніж очікувалось. Мені невідомі випадки, щоб хтось не зміг купити пальне або щоб десь були черги з бензовозів. Серед версій — наявні в фермерів стоки пального, скорочення посівних робіт, вибір на користь менш «примхливих» культур та спрощення технологій з метою економії пального та добрив тощо, тощо, тощо.

Ціни

Цей чинник треба було винести у попередній розділ, адже він напряму впливає й на темпи постачання й на наявність пального на АЗС. Уряд продовжує держрегулювання, яке через дефіцит дає зворотній ефект. Встановлена ціна є, але нема продукту. Як в радянському магазині. Будемо сподіватись, що ми просто не все знаємо, а в уряді знають більше й роблять те, що треба.

Найбільш тривожна ситуація з ДП, але в останні дні знову з’явилась бентега й по бензину. Але! Через дефіцит на ринку з’явився продукт з міні-НПЗ. Не дуже багато й не дуже якісний, але й за те спасибі. Тим більше, що для підвищення октану «малі нафтопереробники» вимушені додавати біоетанол нашого виробництва, а то є добре!

Газ перетворився на примару: то є, то нема. Ціна підкрадається до ціни бензину. З гарного — імпорт автогазу почав заходити стабільно, потрохи збільшуючись. З екзотики — американський LPG! Хтось вже їде на молекулах свободи!

В гурті ціна на дизпальне стартує з 39,5 та закінчується на 44 грн/л. Пропозицій небагато, але вони є. Нагадаю, що гранична «урядова» ціна для АЗС — ті ж самі 39,5. На несистемних станціях на обмеження почали забивати, повідомляли навіть про 45 грн/л. Проте без обмежень по літражу. Справжній ринковий прояв!

Є надія, що за тиждень-другий сезонний попит трохи «присяде» та стане дещо легше. З іншого боку, люди повертаються, Київ оживає, стає у корках, палить дорогоцінне пальне, в том числі й вишезгаданні молекули свободи…

Коли продукт є через раз, говорити про прогноз цін якось дивно. Тим не менш, залишаємось орієнтовані на світові ціни, які хоч й продовжують коливатись, але, здається, намацали якийсь коридор. Зашморг на шиї російського нафтового експорту буде ще тримати світ у напрузі, поки ОПЕК не скінчить корчити з себе ображеного й не почне давати на ринок більше нафти. До того часу очікуємо збільшення видобутку Штатами та іншими країнами з високою собівартістю виробництва вуглеводнів.

Дехто може себе заспокоіти тим, що через високі ціні на колонках стогнуть й у Європі, й у США. Байден акцентує на цьому майже у кожній своїй промові. Навіть у Білорусі зростають ціни на пальне (хоча там скоріше це спроба заробити на своїх громадянах, бо експорту вже не лишилося). Нічого не чути хіба шо з росії, через яку маємо це все. Сподіваюсь, зміна місць не забариться.