►Підписуйтесь на «Мінфін» в Instagram :
головні новини про інвестиції та фінанси

Опитування відбувалося з 9 по 10 лютого. У ньому брали участь керівники 26 регуляторів, зокрема Ц Б Китаю, Бразилії, Гонконгу, Мексики, ОАЕ, Саудівської Аравії, Південної Африки, Туреччини та Росії.

«Надання порівнянних з готівкою цифрових інструментів та зростання популярності приватних цифрових платіжних систем є основними причинами для розгляду [випуску CBDC]», — йдеться в документі.

ЦБ також приділяють пріоритетну увагу розширенню доступу до фінансових послуг, ризикам кібербезпеки, потенційному скороченню ролі банків у системі та побічним ефектам транскордонних операцій.

Читайте також: ЄС розгляне законопроект щодо цифрового євро у 2023 році

Як потенційні бар'єри для впровадження CBDC посадовці відзначили недостатній рівень фінансової грамотності, інфраструктурні складності, високі витрати та низький рівень готовності приватного сектору.

Нагадаємо

Раніше голова хаба з інновацій Банку міжнародних розрахунків (BIS) Бенуа Кере закликав центробанки прискорити розробку CBDC.

Центральні банки ризикують позбутися провідного становища у фінансовій системі, оскільки криптовалюти та стейблкоїни вже існують, а на розробку CBDC знадобляться ще роки, наголосив він.

Читайте також: Великобританія планує легалізувати стейблкоїни

Розробка E-гривні

Наприкінці минулого року Міністерство цифрової трансформації запустило пілотний проект електронних грошей, що дає змогу вивчити потенціал використання технологічних рішень при розробці е-гривні. Проект працюватиме на блокчейні Stellar.

У свою чергу, у НБУ наголосили, що напряму цей пілотний проект не має відношення до випуску е-гривні.

Читайте також: Нацбанк визначив три можливі варіанти використання е-гривні (опитування)

«Згідно з новим законодавством емітентом е-гривні може бути лише Національний банк», — підкреслив заступник голови НБУ Олексій Шабан.