Чи є причини для інфляції
- За місяць з початку війни НБУ надрукував дуже небагато грошей. Загальний друк — це лише 32,9 млрд грн, або 4−4,4% від наявної грошової маси перед початком активних бойових дій. Для країни, яка веде активні бойові дії, це ніщо.
- Всі ці гроші вдалося стерилізувати, тобто «зв'язати», так, що вони не чинили впливу на інфляційні процеси. Навіть більше, з урахуванням стерилізації грошова маса в Україні за місяць зменшилася (виглядає дивно, з точки зору теорії економічних процесів під час війни, але факт).
- «Монетарних причин для інфляції немає», — цитуючи відомий вислів Віктора Андрійовича Ющенка двадцятирічної давнини. Тобто інфляція в Україні — а вона є, і ще буде, і буде великою — викликана не збільшенням пропозиції грошей Нацбанком, не «друком», а суто очікуваннями економічних агентів.
- Формула війни — «ми воюємо за безпеку світу, ЄС та США відповідають за забезпечення» — дійсно працює.
Читайте також: Торги на Мосбіржі частково відновили. Чому ринок зріс
Як НБУ друкує гроші
- Кредити (рефінансування) банкам. На початок дня 24 лютого — 127,4 млрд грн, 28 березня — 163,6. Сальдо — приріст рефінансування, або друк грошей — 36,2 млрд грн. Довідково: пік рефінансування було пройдено 9 березня, коли його обсяги були 192,4 млрд грн, із того часу банки повертають взяті кошти.
- Купівля ОВДП Нацбанком (те, чого дуже не варто робити у мирний час, але під час війни — це виправданий захід) — 20 млрд грн військових облігацій.
- Валютні інтервенції Нацбанка — купівля-продаж валюти. Коли Нацбанк купує валюту — це емісія, друк коштів. Продаж — навпаки. З 24 лютого до 28 березня НБУ продав більше валюти, ніж купив (сальдо за доларом — 117 млн, за євро — 618 млн) — на 23,3 млрд грн за офіційним курсом.
Отже, сукупна емісія: 36,2+20−23,3 = 32,9 млрд грн.
Це дуже мало. Особливо для країни, яка воює, і де йде пряме вторгнення ворога. Порівнюючи з грошовою базою на початок лютого — +4,4%, порівнюючи з грошовою базою на початок вторгнення — близько +4%.
Але це не все. Наступний важливий чинник впливу, насамперед на інфляцію, оскільки ми в контексті друку грошей боїмося саме інфляції, — це стерилізація грошової маси Нацбанком. Скільки надрукованих грошей НБУ вилучає з обігу, тимчасово «зв'язуючи» у депозитних сертифікатах. Вилучення «зайвої», «надлишкової» гривні з активного обігу.
Читайте також: Гроші у банківській комірці: що робити, якщо є загроза окупації
Обсяги депсертифікатів НБУ на початок дня 24 лютого — 102,7 млрд грн. 28 березня — 154,2 млрд грн. За цей час НБУ тимчасово вилучив із обігу понад 51 млрд грн — тобто вилучив навіть більше, ніж надрукував. Або, знову повторюючи Віктора Андрійовича Ющенка, — «монетарних причин для інфляції немає».
Тут є нюанс. Зараз всі депсертифікати — це не строкові інструменти, а овернайт, та ліквідність, яку банки в будь-який момент можуть використати, запустити в обіг за потреби.
Зараз такої потреби немає, банки ліквідні, навіть надліквідні (хоча на рівні системи, звичайно, в окремих банків іноді можуть бути розриви ліквідності), тому й одночасно повертають рефінансування та навіть мають «зайві» гроші, на які купують депсертифікати.
Коли з'явиться визначеність з тим, якими будуть параметри допомоги від держави для бізнеса, якими будуть параметри кредитування, саме ці гроші (точніше, велика їхня частина) — це ресурс для кредитування. Він є.
На цифри і рівняння, які вище, варто подивитися ще й так:
- НБУ «прямо надрукував» 56,2 млрд грн (рефінанс + ОВДП). Із них вдалося стерилізувати 90% — 51,4 млрд. І за рахунок продажу валюти зменшити грошову масу в обігу.
- НБУ купив військових облігацій на 20 млрд грн, профінансувавши їх продажем валюти, яку отримав як допомогу від західних партнерів. «Ми воюємо, нас забезпечують».
Читайте також: Чи вистачить банкам грошей для вкладників
Які висновки
- Фінансова система повністю оговталася від шоку початку активних бойових дій. Вона працює стабільно, має досить ліквідності вже зараз, і готова до кредитування.
- НБУ відреагував на шок адекватно, «із запасом», заходи, які він здійснив, — доступ до рефінансування, валютні та транскордонні обмеження, — дозволили пройти перший місяць кризи без втрат для системи.
- Те, що гривня за останні два тижні подорожчала до долара (продаж населенню — з 35 десь до 33−33,5 грн) — це результат суто економічних процесів, таке подорожчання логічне та обгрунтоване.
- Поточні обмеження будуть поступово пом’якшуватися.
- Рефінанс банків відіграв свою позитивну роль, та відмовлятися від нього ще зарано — банки впевненіше себе почуватимуть, коли надалі матимуть гарантоване джерело ліквідності.
- Емісія ще буде. Переважно через канал купівлі НБУ військових облігацій. Аби ця емісія не пришвидшувала інфляцію, необхідна постійна фінансова допомога західних партнерів — кредити, макрофіндопомога, гранти, інше офіційне фінансування.
- Інфляцію драйвитимуть негативні цінові очікування, а не друк грошей.