ФРС бореться з інфляцією

Такий крок був необхідний для боротьби з інфляцією, яка досягла максимального значення протягом останніх 40 років. При цьому голова ФРС Джером Пауелл сигналізував, що регулятор планує підвищувати ключову ставку і на кожному з наступних засідань у 2022 році.

За прогнозом ФРС, ключова ставка до кінця року становитиме близько 1,9% річних, а в 2023 році зросте до приблизно 2,8% річних. Далі, якщо інфляційні процеси у США уповільняться до бажаних 2−2,5% за рік, зростання відсоткової ставки закінчиться.

Основні неекономічні ризики, на думку ФРС США, — це війна РФ із Україною і новий локдаун, який стрімко поширюється Китаєм.

Американський регулятор очікує на новий інфляційний сплеск до 4,3% цього року на фоні уповільнення економічного зростання до 2,8% замість раніше планованих 4%. За прогнозом, рівень безробіття збережеться на теперішньому рівні.

Принциповою для ринків є заява ФРС про намір почати скорочення свого балансу обсягом $8,9 трлн на одному з майбутніх засідань. Щоправда, поки що невідомо на якому саме.

Простою мовою — ФРС США не чекає нічого хорошого для Америки найближчим часом і намагатиметься точково намацати оптимальний компроміс відсоткових ставок, щоб і економічне зростання остаточно не вбити, але й інфляцію придушити.

Якщо це не вийде, на економіку США чекає, як мінімум, стагфляція з усіма наступними наслідками для населення і бізнесу. Зважаючи на те, що в США вже не за горами нові вибори, адміністрації Байдена терміново треба знайти вихід із цієї ситуації. І вона його активно шукає. Як за рахунок спроб збити зростання світових цін на нафту, так і за рахунок усіляких програм підтримки американського бізнесу на фоні проблем, що зберігаються з covid-19, млявого конфлікту з Китаєм і різкого загострення відносин із РФ після початку війни в Україні.

Головний козир США — фактично повна незалежність у ресурсах, життєздатна економіка, відносно велике та сите населення. І звичайно ж, долар, що зберігає статус світової валюти.

Читайте також: Хто виграє від війни: два сценарії для китайського юаня

Що з Європою

ЄС — заручник війни в Україні та високих цін на енергоносії. Країни ЄС виглядають вразливішими для світової кризи, що насувається, і мають менше можливостей для маневру, ніж США. Насамперед, за рахунок різного рівня відновлення окремих країн ЄС після пандемії та стрибків цін на енергоносії. До того ж, початок війни РФ проти України створило загрозу гуманітарної катастрофи через приплив величезної кількості українських біженців до Європи на фоні ескалації конфлікту.

Війна біля кордонів ЄС не стимулює жодного інвестора до активної інвестиційної діяльності в регіоні.

На цьому фоні довоєнний прогноз, що економіка ЄС зросте на 4% у 2022 році, а у 2023 році зростання сповільниться до 2,8%, — уже виглядає надто оптимістичним. ЄЦБ 10 березня був змушений різко погіршити прогнози щодо зростання інфляції в єврозоні до середнього рівня інфляції за роком у межах 5,1% (у лютому досягла рівня 5,8% і аналітики сподіваються, що за роком все ж таки повернеться до середнього 5,1%) .

Читайте також: Які країни приймають українців та на яких умовах

Для довідки: у грудні минулого року європейський центробанк прогнозував зростання споживчих цін у єврозоні у 2022 році на рівні лише 3,2% при цільовому порозі ЄЦБ щодо інфляції в межах 2% річних. Тепер це виглядає лише як мрія для європейських аналітиків.

Не дарма голова ЄЦБ Крістін Лагард заявила: «Війна між Росією та Україною через спровоковане нею зростання цін на енергію та сировину, перебої у міжнародній торгівлі та послаблення довіри матиме помітний вплив на економічну діяльність та інфляцію. Масштаби цього негативного впливу залежатимуть від розвитку конфлікту». Вона натякнула щонайменше на одне можливе підвищення відсоткової ставки наприкінці року, зберігши при цьому ключову відсоткову ставку на рівні мінус 0,5%. Підвищення ставок почнеться через деякий час після закінчення програми купівлі облігацій і відбуватиметься поступово.

Проміжний прогноз щодо зростання ВВП країн ЄС у 2022 році становить лише 3,7 %, хоча ще минулого грудня передбачався на рівні 4,2 %. А на 2023 рік прогнозується зростання економіки обсягом 2,8% (раніше 2,9%) і на 2024 рік — 1,6% (прогноз не змінився). І на думку «Мінфіну», цей прогноз ще, як мінімум, один раз переглянуть у бік зниження вже до кінця весни цього року.

Що буде з доларом та євро найближчим часом

У будь-якому разі позиції економіки ЄС зараз виглядають менш привабливими, ніж США. І це відіб'ється на співвідношенні пари євро/долар на міжнародних ринках.

У загальній перспективі, при очікуваних у перспективі підвищеннях відсоткових ставок ФРС США на фоні сповільненої реакції ЄЦБ та розширення війни в Україні, інвестори роблять ставку на долар. І, найімовірніше, ця тенденція зберігатиметься з невеликими відхиленнями і найближчі декілька місяців.

За прогнозами «Мінфіну», коридор за парою євро/долар на період друга половина березня — травень 2022 року перебуватиме в межах від 1,07 до 1,145 доларів за євро.

Якщо припустити, що при покращенні ситуації на фронтах Нацбанк зможе у цей період запустити повноцінну роботу міжбанку (тобто вже без прив'язки до фіксованого курсу 29,2549 гривень за долар та 33,1707 гривень за євро), то з урахуванням достатньо активної емісії гривні Нацбанком для фінансування військового бюджету — котирування долара щодо гривні в цей період перебуватимуть в межах 37−40 гривень, а коридор за євро складе від 39,59 до 45,8 гривень.