«Кабінет міністрів погодив пакет рішень для підтримки економіки», — про це у своїй «бізнесовій» частині традиційного звернення повідомив президент. По-перше, за словами Володимира Зеленського, влада запускає податкову реформу. Замість ПДВ та податку на прибуток держава запроваджує 2-відсотковий податок з обігу та спрощений облік. Для першої та другої групи ФОП буде запроваджено добровільну сплату єдиного податку.

По-друге, держава готова до максимальної дерегуляції бізнесу. «Скасовуємо всі перевірки для всіх бізнесів, щоб у всіх містах, де не ведуться бойові дії, тривало життя. Умова лише одна: ви забезпечуєте нормальну роботу свого бізнесу у рамках українського закону», — повідомив Зеленський.

За його словами, це лише початкові кроки податкової реформи, яку буде продовжено. Виявилось, що згадані главою держави новації вже оформлені в окремий законопроект. Більше того, Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики вже рекомендував розглянути його парламенту.

Чому держава вирішила допомогти ФОП

Спочатку до податкового законопроекту планувалося зашити лише норми, які допоможуть знизити ціни на пальне: скасувати акцизи на бензин та скраплений газ, а також суттєво знизити ввізний ПДВ на нафтопродукти.

Згодом з'явилися альтернативні депутатські законопроекти. Зрештою, на профільному комітеті був проголосований результат спільної творчості депутатів та уряду. Але до документу вже увійшли норми щодо не лише палива. Законопроект змінює десятки норм — від оподаткування благодійності до роботи банківської системи.

І, звичайно, при підготовці законодавчих новацій влада не могла обминути тему функціонування спрощеної системи оподаткування та роботи малого бізнесу.

За інформацією платформи для роботи з відкритими даними Опендатабот, сьогодні в Україні зареєстровано близько 2 млн. ФОПів (левова частка яких — єдинники). Минулого року в країні з'явилося майже 85 тис. нових ФОПів, що стало найвищим показником з 2017 року. Це позитивно вплинуло і на бюджет.

За 2021 рік ФОП заплатили 34,8 млрд грн єдиного податку, що є найвищим показником за останні п'ять років.

Однак за перші два тижні лютого вперше з січня 2017 року, коли почалася хвиля ліквідації «сплячих ФОПів», кількість фізосіб-підприємців, що припинили діяльність, перевищила кількість новостворених, свідчать дані Opendatabot.

Проти малого бізнесу зіграло три негативні фактори:

  • Подальше розширення норми про обов'язкове використання РРО (з 1 січня працювати з касовими апаратами мали перейти ФОП 2−4 групи).
  • Значне подорожчання комуналки та автоматичне підвищення податків для «спрощенців» через зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.
  • Несприятливе інформаційне тло про можливу повномасштабну війну РФ проти України.

Війна повністю зупинила тисячі малих бізнесів. Пакет змін податкових норм на період воєнного стану (законопроект № 7137-д) — реакція влади на обставини, що склалися.

Дрібних підприємців звільнять від ЄСВ

Держава має намір мінімізувати податковий тягар для приватних підприємців. Під час війни дрібний бізнес може забути про сплату у соцфонди.

«ФОП як на спрощеній, так і на загальній системах оподаткування, а також особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільняються від сплати ЄСВ за себе. Ця норма стартує з 1 березня 2022 року і припиняє дію через рік після закінчення військового стану», — розповів Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

ФОП-спрощенці 2−3 групи не платитимуть ЄСВ і за мобілізованих співробітників, ці витрати покриє держбюджет.

Але тут слід розуміти таке: якщо не платити ЄСВ в обумовлений пільговий період, цей час просто випаде із трудового стажу і не враховуватиметься при розрахунку пенсійних виплат. Адже зараз для обліку трудового стажу важливим є не сам факт роботи, а саме сплата ЄСВ. Несплачений внесок може компенсувати держава. Але поки що йдеться про компенсацію лише найманим працівникам ФОПів, які пішли на фронт.

Спрощенців побільшає

На період воєнного часу на спрощену систему оподаткування можуть перейти й великі підприємства. Цю норму запропонував додати до законопроекту Кабмін.

«Закон підвищує ліміт доходів для використання єдиного податку з 10 млн. до 10 млрд. гривень. Це значно розширює коло підприємств, які зможуть знизити податкове навантаження на час війни та зберегти свою діяльність. Податок із обороту встановлюється на рівні 2%», — пише Ярослав Желєзняк. Порядок сплати податку визначатиметься Кабміном.

Крім того, такі підприємства можуть мати необмежену кількість працівників та вести будь-які види діяльності. Виняток — робота з підакцизними товарами та гральний бізнес.

Поки не ясно, чи зможуть підприємці, які вже працюють на єдиному податку, скористатися цією преференцією — збільшити стелю доходів, залишаючись на єдиному податку, та знизити розмір податку. Адже зараз підприємці 3-групи мають сплачувати 5% із доходу (або 3% із доходу плюс ПДВ для зареєстрованих платниками цього податку).

Що буде з перевірками

Дуже неоднозначно поки що виглядає ситуація з перевірками. За словами Ярослава Железняка, до завершення воєнного стану підприємці звільняються від санкцій за порушення закону про РРО. Єдиний виняток — порушення під час продажу підакцизної продукції, оскільки контролери вже неодноразово фіксували випадки зловживань, зокрема, при продажу пального через великий ажіотаж.

Президент же пообіцяв бізнесу скасувати усі перевірки. Але в затвердженому профільним комітетом законопроекті, за інформацією Железняка, навпаки йдеться про поновлення всіх фактичних перевірок, причому навіть тих, що були заборонені під час карантину.

Додатково уточнюється, що контролери можуть окремо перевірити, чи підприємець забезпечує можливість для своїх клієнтів розрахуватися карткою. З початком бойових дій багато магазинчиків припинили прийом карток, вимагаючи готівкових розрахунків.

Влада неодноразово закликала бізнес дати можливість людям розрахуватися безготівково, проте далеко не всі почули ці заклики. Отже, згадане законодавче уточнення виглядає цілком логічно.

Податковий законопроект має бути винесений до сесійної зали найближчим часом. І, судячи з реакції профільного комітету, документ легко буде проголосований, після чого побачимо, яка з версій, у тому числі й щодо перевірок, буде оформлена у закон.