Росія вже використаа всі свої козири

Коли країна переоцінює свої можливості на енергетичному ринку — це рідко закінчується гарно. У 1973 році арабські члени ОПЕК оголосили нафтове ембарго. У відповідь країни-імпортери кинулися розробляти власні нафтові родовища та альтернативні джерела енергії. Це призвело до найбільшого в історії падіння споживання нафти.

Росії варто зважати на це, якщо вона хоче використати свою позицію на ринку енергії як політичний важіль. Теперішній стрибок цін на газ та нафту може створити враження, що Москва має в руці всі козирі, але скоро це може змінитися. Адже хоч як гостро Європа не потребує російського газу, потреба РФ у європейських споживачах — гостріша.

Читайте також: Росію буде відрізано від світової економічної системи

Що може зробити Європа

Один з європейських козирів: вона може порівняно легко диверсифікувати свої енергоджерела завдяки глобальному ринку ЗПГ.

Звідки Європа отримує газ зараз

Джерело: BP Statistical Review, Bloomberg.

Європа не поспішала йти цим шляхом, бо вона розраховувала на стабільні поставки дешевшого російського газу. Всі термінали, що зараз функціонують на території ЄС та Британії, разом здатні прийняти 196 млрд кубометрів на рік, стверджує Міжнародний газовий союз. Це лише трохи більше, ніж Південна Корея та лише дві третини потужностей Японії.

Росія експортує майже весь свій газ до Європи

Джерело: BP Statistical Review, Bloomberg

Більше того, європейські потужності майже ніколи не використовувалися на повну. Імпорт за 2020 становив лише 89 млрд кубометрів — такий обсяг залишає майже половину потужності незадіяною.

В останні тижні ситуація почала змінюватися, адже низький рівень поставок з Росії залишив європейські резерви на рекордно низькому рівні. У січні імпорт ЗПГ різко виріс, сягнувши 100% потенційної потужності, свідчать дані консультаційного агентства Rystad Energy. Близько 56% цього імпорту припадає на США.

Але втримати імпорт ЗПГ на такому рівні буде складно. Глобальна економічна ситуація призвела до серйозного дефіциту на ринку, а більша частина ЗПГ вже має своїх покупців за контрактом. Тож залишилося мало доступного газу, який можна було б переспрямувати до Європи.

Однак всі ці проблеми можна вирішити. За даними IGU, вже існують проєкти, які разом здатні вивести на ринок близько 1,213 млрд кубічних метрів газу — потрібні лише інвестиції.

Чому російський газ стане скоро непотрібний

Опції Росії, з іншого боку, набагато більш обмежені. Єдина альтернатива Європі — це Китай, до якого ведуть два газопроводи: «Сила Сибіру» та «Сила Сибіру 2».

Проте теперішня спроба Росії використати експорт енергоресурсів як геополітичну зброю насторожує Китай, чий уряд набагато більш параноїдальний щодо своєї енергетичної безпеки.

Іншим шляхом експорту міг би бути ринок ЗПГ, але тут на заваді стають екстремальні погодні умови — щоб вивезти газ з північних портів, Росія має використовувати флот криголамів. Це означає, що ЗПГ ніколи не замінить поставки через газогони.

Але ще більша загроза для російського експортного ринку — це відновлювальні джерела енергії. План Європейського Союзу, що передбачає скорочення викидів на 55% до 2030 року, вимагає від блоку значно зменшити споживання викопного палива. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує, що це знизить потребу ЄС в газі з 392 млрд кубометрів до 315 млрд до 2030 року.

Частково це буде обумовлено 20-відсотковим зниженням виробництва електроенергії на газі, яке МЕА очікує побачити в цій ситуації, але це не єдине, що може змінитися.

У жовтні Великобританія оголосила, що виділить 3,9 мільярда фунтів стерлінгів ($5,3 млрд) на декарбонізацію опалення та зупинку встановлення бойлерів на викопному паливі до 2035 року. Якщо ці прилади перейдуть на низьковуглецеві технології, Європа може зменшити споживання газу на 48 млрд кубометрів до кінця десятиліття, прогнозує Анук Оноре з Оксфордського інституту енергетичних досліджень.

Іншим альтернативним джерелом електроенергії може стати водень. Воднева стратегія Європейського Союзу передбачає, що до 2030 року блок вироблятиме 10 млрд тон (або приблизно 34 млрд кубометрів) водню на рік.

Якщо підсумувати всі ці фактори, не важко уявити Європу, яка взагалі не потребує російського газу. Зараз може бути найкращий шанс для Москви щоб пожинати геополітичні дивіденди свого експорту енергоносіїв. Але світ відмовляється від викопного палива, і безрозсудний енергетичний шантаж, на який пішла Росія лише прискорить цей процес.