Запуск проєкту планується вже на квітень 2022 року. При цьому жодного слова про фінансування, тендер, механізм реалізації та сотні нюансів, до яких спонукає ініціатива такого масштабу. На перший погляд, це логічний розвиток «Держави у смартфоні» та дієвий спосіб надати населенню рівний доступ до цифрових послуг. Але в мене, як і колег по ринку, на цьому етапі дуже багато побоювань.
За даними Алло, в середньому в Україні купується 5,1−5,3 млн смартфонів на рік. Тобто озвучена цифра в 8,5 млн гаджетів — це понад 150% річного ринку смартфонів. Чим це загрожує Україні та ринку?
Прозорість закупівлі та фінансування
Безліч питань викликає процес закупівлі: як і хто обиратиме гаджети, чи тендер буде прозорим, хто зможе взяти в ньому участь, переможе одна компанія або декілька, хто покриє фінансування. Мінімальна ціна смартфона з оптимальною продуктивністю — в середньому 3 тис. грн, тобто бюджет проєкту становитиме щонайменше 25,4 млрд грн, що передбачає запуск тендеру. І тут, як на мене, є великі корупційні ризики.
Закупівля смартфонів одного бренду — чергові лобістські перегони. Будь-який вендор у корж розіб'ється, щоб поставити в одні руки обсяг, що перевищує український ринок у 1,5 рази. Щоб обрати найвигіднішу пропозицію для держави, тобто платників податків, тендерна процедура має бути чіткою та прозорою. А це, з нашого досвіду, завдання із зірочкою.
Компанія Алло регулярно брала участь у державних тендерах, але ще жодного разу не підписала контракт: або ми виграємо, але в результаті закупівля скасовується; або процедура зволікатиметься настільки, що на 20-те коло «невідповідності в документах» ми відмовимося від участі. Адже неодноразово у тендерах на постачання вигравали no-name компанії, невідомі ані нам, ані партнерам, ані конкурентам. Це при тому, що на ринку техніки ми вже присутні 23 роки та нам відомі всі гравці.
І навіть якщо тендер відбудеться успішно та прозоро, виграють декілька компаній, вони отримають олігопольну перевагу, а дрібні торговці, зокрема МСБ, опиняться взагалі за бортом.
Зростання тіньового ринку електроніки
Не варто забувати і про ризики для ринку електроніки. По-перше, постачальникам та вендорам буде заскладно впоратися з таким попитом. В умовах світової кризи мікрочипів реалізація проєкту триватиме роками. А якщо є мета вкластися в рік, державі доведеться обрати малопопулярну модель, яка є в наявності, або закуповувати за завищеними цінами через терміновість, що вкрай невигідно.
Читайте також: E-commerce в Україні: як краще приймати платежі в інтернеті
По-друге, роздати таку кількість смартфонів — це обвалити ринок. Очікується, що частина гаджетів перепродаватиметься на вторинному ринку. Якщо навіть чверть одержувачів виставлять пропозиції, ритейлери втратять потенційних клієнтів, а для держави зменшаться надходження податків. Крім того, сірі дистриб’ютори можуть скуповувати видані гаджети задля реекспорту: з такою схемою ми вже мали справу у 2014—2015 роках, коли через девальвацію гривні техніка в Україні в роздрібній торгівлі коштувала дешевше, ніж, наприклад, у сусідніх Польщі чи Румунії.
Надаєте ресурс? Надайте і вибір!
Я вважаю, що для реалізації програми ліпше застосувати механіку проєкту «єПідтримка». 8,2 млн українців уже скористалися допомогою, витративши гроші за призначенням. Це успішний проєкт, який показав, що підхід працює: цільові кошти допомагають і людям, і бізнесу, зокрема малому та середньому. За такою ж логікою можна перерахувати на картку пенсіонера цільову суму на купівлю смартфона в магазині техніки. У такому рішенні я бачу щонайменше три суттєві переваги:
Комфорт клієнта: люди обиратимуть пристрій, бренд і магазин, зручні для себе, а не нав’язані державою.
Прозорість: за умови нарахувань на картку покупки здійснюватимуться прозоро, через касу та з усіма податковими відрахуваннями.
Читайте також: «Тисяча за вакцинацію»: підлітки від 14 років можуть отримати виплати
Розвиток конкуренції: якщо гроші потраплять на весь ринок, це дасть змогу брати участь у проєкті навіть найменшим МСБ. В умовах вільної конкуренції виробники та продавці боротимуться за клієнта, поліпшуватимуть маркетинг та сервіс, виголошуватимуть найкращу цінову пропозицію.