►Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

За даними регулятора, на один мільйон гривень видаткових операцій із використанням платіжних карток на незаконні дії чи сумнівні операції припадало 65 гривень, а у 2020 році ця сума становила — 48 гривень.

З огляду на зростання активності шахраїв, в НБУ вирішили розпочати інформаційну кампанію, мета якої — підвищити «кібергігієну громадян».

«Шахрай-гудбай»

Кампанія отримала назву «Шахрай-гудбай». На спеціальном ресурсі пояснюють правила кібербезпеки й надають поради українцям, як надійніше захистити свої гроші.

Найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками в Україні, як і у світі, традиційно залишається соціальна інженерія, повідомиили в НБУ. Люди самі переказують гроші аферистам або розкривають їм дані своїх карток.

У Департаменті платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ підкреслили, що після того, як банки стали випускати більше карток з чіпами (а не лише з магнітною смугою), обсяги шахрайства знизились.

Динаміка рівня шахрайства

На один мільйон гривень видаткових операцій з використанням платіжних карток обсяг збитків від шахрайських дій в торговельній мережі зменшився з 61 гривні (у 2020 році) до 40 гривень (у 2021 році), у банкоматах — із 33 гривень (у 2020 році) до 29 гривень (у 2021 році).

Також за минулий рік майже на 45% зменшилася середня сума шахрайської операції в торговельній мережі — із 1 984 гривень (у 2020 році) до 1086 гривень (у 2021 році).

У середньому на одну незаконну операцію у 2021 році припадало близько 1 600 гривень, що на 16% менше, ніж у 2020 році (1900 гривень).

Водночас кількість шахрайств з картками в інтернеті збільшився з 61 гривні (у 2020 році) до 114 гривень (у 2021 році).

Читайте також: Як хакери використовують проти нас наш мозок і як цьому завадити

Саме шахрайські дії в мережі Інтернет становлять майже 70% від усіх звернень, які надходять до кіберполіції.

Які схеми використовували шахраї у 2021 році:

  • продаж неіснуючих товарів
  • псевдовиграші
  • телефонні шахрайства
  • фішингові ресурси для привласнення грошей або збору персональних даних
  • заволодіння грошима під приводом надприбутків
  • прохання знайомих про допомогу в соціальних мережах

У цілому за минулий рік, за даними поліції, кіберзлочинці ошукали громадян більше ніж на 193 мільйони гривень.