Що сталося
На початку року в Західному Казахстані спалахнули протести через різке зростання цін на пальне та реформи паливного ринку. Реформа спрямована на скасування державних обмежень на ціни на бутан і пропан (їх часто називають «дорожнім паливом для бідних» через низьку вартість).
Через дії субсидій Астана зіткнулася з нестачею бутану та пропану. Виробники, включаючи американські компанії Chevron та Exxon, вважали за краще експортувати сировину за вищими цінами за кордон. У багатій на ресурси країні з населенням 19 млн осіб, за деякими оцінками, 1 млн живе за межею бідності, 55% загального багатства країни припадає на 162 особи (KPMG).
Коли 1 січня ціни були повністю звільнені від адміністративного регулювання, уряд очікував, що постачання на внутрішній ринок збільшиться, і це допоможе вирішити проблеми хронічного дефіциту. Проте, захід дав зворотний ефект: за одну ніч ціни зросли майже вдвічі.
Читайте також: У Казахстані запровадили держрегулювання цін на пальне на 180 днів
Як відреагували сировинні товари
Казахстан виробляє 43,5% урану у світі. Казатопром, провідний постачальник урану, запевнив, що на операційну діяльність протести не вплинули. Проте ризики високої концентрації світової пропозиції в межах однієї країни все ж таки існують.
Загроза дефіциту пропозиції змусила ціни на уран підвищитися на 8,8%. На початку року з'явилася інформація про те, що ядерну енергетику буде включено до таксономії «Зеленої угоди» ЄС. Ми вважаємо, що вплив від неї буде непомітним принаймні до 2030 року, проте інтерес інвесторів до урану та уранових акцій може посилитися за рахунок збільшення інвестицій у виробництво.
Очікується, що з 2031 до 2040 року попит на уран збільшиться на 38%. Причини коливання цін пов'язані з попитом та сприйняттям дефіциту. Запаси основних виробників урану (Cameco та Казатопром) знижуються.
Через низькі ціни на уран обсяги геологорозвідувальних робіт у світі скоротилися на 77%, а на існуючих копальнях почали згортати видобуток. Для збільшення постачання урану та мінімізації дефіциту потрібні інвестиції у виробничі потужності, оскільки попит збільшується.
Основні драйвери зростання попиту:
- глобальна зміна поглядів на ядерну енергетику серед політиків та індустрій;
- інтерес інвесторів до менш витратних малих модульних реакторів, які можна розміщувати ближче до енерговитратних підприємств;
- поява нових гравців (Саудівська Аравія) на ринку урану.
За прогнозами, щоб задовольнити попит, потужності мають подвоїтись до 2030 року. Для початку інвестування у виробництво компанії очікують вищу ціну на уран ($50-$60) та довгострокові контракти від комунальних підприємств.
Читайте також: Видобуток нафти в Казахстані знизиться до 30−50 млн тонн до 2050 року
Крім урану, Казахстан має значні частки у постачанні ферохрому, нафти, цинку та міді (рис. 1). Оскільки внутрішній попит у країні обмежений, металургійний сектор переважно орієнтований на експорт. Французька гірничодобувна компанія Orano та канадська Cameco повідомили, що їхня діяльність на шахтах не постраждала, проте існують ризики ускладнення логістичних потоків, до яких галузь є чутливою. Наприклад, у 2020 році обсяг видобутку урану в країні скоротився на 15% через обмеження, пов'язані з covid-19.
Китайський ринок міді, що є значним імпортером катодної міді з Казахстану, не зачепили протести: купівельний інтерес із боку мідеплавильних заводів був низьким через достатній рівень запасів. За тиждень протестів мідь подешевшала на 1,5%.
Казахстан є членом OPEC+, на частку припадає близько 2% виробництва нафти (1,6 млн барелів на добу). Ф'ючерси на нафту марки Brent зросли на 6% після того, як видобуток на Тенгізі, найбільшому нафтовому родовищі Казахстану, був знижений через збої в роботі залізничних ліній, за даними Chevron.
Добовий видобуток нафти на Тенгізі з 1 до 9 січня знизився на 13%, порівнюючи з середнім показником у грудні, після чого повернувся до норми.
Енергетика Казахстану залучила понад 60% прямих іноземних інвестицій з 1991 року, причому деякі великі компанії, такі як американські Chevron та Exxon Mobil, а також європейські Shell та Total, мають частки в казахстанських нафтових і газових родовищах. У 2019 році на частку американських компаній припадало близько 30% видобутку нафти в Казахстані, порівнюючи з 17%, що видобуваються китайськими компаніями. Інтерес викликаний тим, що Казахстан посідає 12-те місце у світі за величиною відкритих запасів — близько 30 млрд барелів.
Хоча протести дещо призупинили роботу, видобуток на родовищах практично не постраждав. Проте заворушення тиснули на ціну на нафту, яка за перші 10 днів року зросла на 4%. Разом із нею подорожчали акції Chevron (+6.6%), Exxon (+12%), Shell (+8,3%), Total (+7,6%). Ринок не закладає ймовірність широкомасштабних перебоїв у видобутку в Казахстані.
Chevron є найбільшою приватною нафтовидобувною компанією Казахстану, яка володіє частками у двох спільних підприємствах — TengizChevroil (50%) та Karachaganak Petroleum Operating (18%).
Протести змусили б керівництво компанії взяти паузу в короткостроковій перспективі розширення виробництва. Проте 11 січня Chevron повідомив, що виробництво в Казахстані повернулося до нормального режиму. І тепер родовище Тенгіз перебуває у стадії розширення.
Читайте також: Акції казахстанської Kaspi обвалилися на 30%
Як конфлікти впливають на фінансові ринки
Наявність геополітичних конфліктів створює додаткову напругу на фінансових ринках. Протести у Казахстані сприяли зростанню ціни на низку сировинних товарів, проте виробництво не обмежувалося.
Проте, у разі ескалації конфлікту, постраждати можуть і сировинні товари, і компанії-виробники, і глобальна економічна активність.