Чому зростають ціни на газ
Криза на газовому ринку відбувається насамперед через дефіцит ресурсу, тому ринок уважно спостерігає за новинами щодо введення в експлуатацію «Північного потоку-2», і саме вони викликають різкі зміни цін на газ.
Від європейських хабів залежить і Україна. Адже ціни на природний газ корелюються з європейськими трендами.
На коливання цін впливають такі фактори:
- погодні умови;
- призупинення сертифікації «Північного потоку-2»;
- перебої у виробництві енергії ВДЕ, що призводили до більшого використання традиційних видів енергії;
- недостатні запаси газу в європейських сховищах;
- дефіцит скрапленого газу у Європі через його вищі котирування в Азії;
- новини про новий штам covid-19 «Омікрон».
Високі ціни на природний газ на вітчизняних ринках зі свого боку впливають на всю економіку України, викликаючи інфляцію. Особливо зростання вартості товарів і послуг прискорилось в енергетичній галузі.
Читайте також: У НБУ спрогнозували, коли впадуть ціни на газ
Як це впливає на видобуток газу
У жовтні Нацбанк України зберігав прогноз інфляції на 2021 рік на рівні 9,6%. У грудні цей показник сягнув вже 10,9%.
Попри це, така ситуація має і певні позитивні моменти для вітчизняної газової галузі. Зростання цін забезпечує додаткові фінансові надходження.
Цим можуть скористатися газовидобувні компанії у середньостроковій перспективі й вкласти кошти у збільшення видобутку вітчизняного блакитного палива для потреб України та частково покрити його дефіцит.
Ми вже і зараз бачимо зростання видобутку газу компаніями з приватним капіталом. Так, у жовтні поточного року ними було видобуто 442 млн кубометрів природного газу, що на 6% більше проти жовтня минулого року.
Це стало історичним місячним рекордом видобутку газу приватними компаніями в Україні. За 10 місяців 2021 року їх видобуток зріс на 2% — до 4,13 млрд кубометрів. Це теж є новим досягненням. За умови збереження високих цін така тенденція може бути наявною і у майбутньому.
Газовий ринок України потрібно реформувати і насичувати альтернативними природному газу продуктами для зменшення ризиків і коливання цін.
Читайте також: Економіка остигає, інфляція зростає: що робити інвестору
Як реформувати газовий ринок
Наразі Україна споживає близько 30 млрд кубометрів природного газу. З них близько 20 млрд — ресурс власного видобутку. Частину дефіциту, а це 10 млрд кубометрів, можна закрити шляхом розвитку альтернативних видів енергії. Це біогаз, біометан.
У цьому напрямку спостерігається позитивна динаміка. За рік в Україні було побудовано 5 біогазових установок. Їх кількість зросла з 51 до 56.
Ресурсна база для виробництва біогазу дозволяє розвивати цей напрямок в енергетиці й надалі. У деяких випадках природний газ можна замінити твердим паливом. Ця практика теж успішно використовується.
Пріоритетні напрямки щодо виробництва біопалива для України:
- для виробництва електроенергії: виробництво біометану для безпосереднього заміщення природного газу та комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (ТЕЦ на біомасі);
- для виробництва теплової енергії: впровадження ТЕЦ на біомасі переважно аграрного походження;
- для транспорту: виробництво біометану з біомаси сталого походження та рідких біопалив першого та другого поколінь.
Газову інфраструктуру України технічно можна використовувати для транспортування біометану. Оскільки він є повним аналогом природного газу, то для його використання підходять газові котли та двигуни, газові електростанції, інше енергетичне обладнання, а для транспортування — газопроводи.
Україна має одну з найбільших площ сільськогосподарських насаджень, а відповідно запас сировини для виробництва цього виду біопалива. Потенціал виробництва біометану в Україні — 7,8 млрд кубометрів на рік.
Перспективним є і виробництво зеленого водню. Це паливо отримане з відновлюваних джерел здебільшого способом електролізу води. Але наразі виробництво зеленого водню достатньо витратне.
На сьогодні вартість біометану є приблизно втричі меншою від вартості зеленого водню. Їх «бухгалтерське порівняння» очікується лише у 2050 році за умови ціни останнього нижче за 2$/кг.
Використання у широких масштабах зеленого водню потребує глибокої модернізації газотранспортної системи та будівництва окремої від газової, нової інфраструктури у зв'язку з особливостями цього палива.
Для того, щоб заощадити на чималих фінансових вливаннях у модернізацію газового обладнання та інфраструктури, експерти пропонують так звану метанацію зеленого водню з отриманням синтетичного метану.
Читайте також: Чому комуналка дорожчатиме й надалі
Як використовують енергію з відновлювальних джерел у світі
Щодо світових тенденцій, то за 20 останніх років виробництво первинної енергії з біопалив та біомаси збільшилося на третину і складає близько 10% від загального постачання первинної енергії.
Близько 11% первинної енергії постачається за рахунок біоенергетики і у ЄС. Це становить 65% від загального обсягу енергії з усіх відновлюваних джерел.
За прогнозами Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA), до 2050 року ВДЕ можуть складати 60% і більше від загального обсягу кінцевого споживання енергії у багатьох країнах.
У ЄС цю частку можуть збільшити з 17% у 2015 році до понад 70% у 2050-му. У Китаї — з 7% до 67%. У США та Індії обсяги енергії з відновлювальних джерел можуть скласти дві третини і більше. Біоенергетичні проєкти успішно впроваджуються у ЄС та світі.
Наприклад, у Вільнюсі з населенням 550 тис. людей знаходиться ТЕЦ на біомасі — одна з найбільших у Східній Європі. Вона забезпечує 85% потреби міста в опаленні та 25% в електроенергії. 100% теплової енергії з ВДЕ у Вільнюсі планують використовувати у 2040 році. Співставні приклади є у Стокгольмі та Копенгагені.
Зростання цін на викопне паливо відкриває перспективу дедалі більшого використання пелет. Важливим чинником є те, що сировиною для їх виготовлення є деревина — поновлювальний ресурс.
Пелети є екологічним і енерговмісним видом палива, також їх виробництво сприяє вирішенню проблеми утилізації деревних відходів. Наразі ринок пелет активно розвивається. Не варто забувати і про енергоефективність, що дозволяє значно заощаджувати ресурси.
Але для того, щоб Україна досягла європейських показників енергоефективності, необхідно впровадити комплексну стратегічну енергетичну програму, яка б охоплювала всі напрямки розвитку альтернативних джерел енергії, які є пріоритетними в країні, що дозволить зменшити залежність від експортерів газу та знизити витрати на нього.