►Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» на фейсбуку:
головні фінансові новини
Низка скорочень відсоткової ставки призвела до послаблення ліри та викликала сильний попит на тверду валюту, дестабілізувавши всю економіку, йдеться у заяві TÜSİAD.
«Необхідність повернутися до загальновизнаних законів економічної науки стала очевидною», — робить висновок асоціація.
Примітно, що президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган жодного разу не згадується у заяві прямо. Це яскраво свідчить про зусилля, які асоціація прикладає, аби привернути увагу Ердогана, при цьому не ставши його політичною мішенью.
TÜSİAD колись був союзом найбільших компаній Туреччини, але втратив значну частину свого впливу під час президентства Ердогана. Його правління співпало з появою нової групи впливових бізнесменів, що готові підтримувати політику та партію турецького президента.
Читайте також: Ліру знову «штормить». Курс валюти впав до 15 лір за долар
Бачення Ердогана
«Повернення до традиційної економіки» згадане в заяві — це завуальована критика нестандартних економічних уявлень Ердогана, що спричинили валютну кризу у країні.
Він вважає, що Туреччина може позбутися своєї залежності від іноземного капіталу, якщо вона відмовиться від старої політики, що передбачала високу відсоткову ставку та значний притік капіталу. В основі політики Ердогана лежить віра у те, що зниження ставки також уповільнить ріст цін. Ця віра прямо протилежна консенсусу серед центральних банків світу.
Читайте також: Біржа Стамбула за годину двічі зупинила торги через різке падіння ліри
Результати поки невтішні
Перші тижні експериментальної політики виявилися провальними. Споживчі ціни ростуть настільки швидко, що працівники супермаркетів ледве встигають змінювати цінники, а пенсіонери та робітники утворюють довгі черги, щоб купити хліб за соціальними цінами.
Ердоган завірив, що тимчасова волатильність — це ціна, яку Туреччина має заплатити за перемогу в економічній «війні за незалежність» проти спекулянтів та «баронів» міжнародних фінансів.