6 типових схем приховування реальних власників
Михайло Федоренко назвав типові схеми приховування реальних власників:
- Циклічна структура власності: фінансовою установою володіє інша компанія, якою, в свою чергу, володіє сама фінансова установа.
- Набуття або збільшення істотної участі без погодження регулятора.
- Відсутність власників істотної участі, так звані «футбольні команди»: компанія дробиться на 11 і більше фізичних осіб, у яких є по 9,5−9,9% участі. Таким чином вдається обійти вимоги регулятора щодо розкриття інформації.
- Номінальні власники.
- Наявність осіб, яким заборонено володіти корпоративними правами (народні депутати тощо).
- Ненадання інформації про трастову конструкцію.
НБУ чекає до березня
Питань щодо прозорості структури власності немає до 847 компаній. Відносно решти в регулятора є сумніви.
«Наразі НБУ направив повідомлення щодо невідповідності структури власності. Очікуємо, що перші результати отримаємо в лютому. В березні-квітні будемо виходити на конкретні рішення щодо визнання чи невизнання структури власності непрозорою», — сказав експерт НБУ.
Якщо після цього компанія не приведе свою структуру власності у відповідність, НБУ визнає її непрозорою і зрештою може прийняти рішення про позбавлення ліцензії.
Читайте також: Нова система для небанків. Рада ухвалила законопроєкт про фінпослуги та фінкомпанії
Непрозорі установи
За словами Михайла Федоренка, із 1509 зареєстрованих на сьогодні надавачів фінансових послуг (крім кредитних спілок) 128 не розкрили інформацію про структуру власності.
-
Серед них:
-
63 ломбарди;
-
38 фінансових компаній;
-
19 лізингодавців;
-
8 страхових компаній.
Більша частина цих установ знаходяться на непідконтрольній території. Тому, зважаючи на складність проведення процедури, регулятор прийняв рішення не застосовувати до них заходи впливу.
Читайте також: Рада підтримала новий закон про фінпослуги та фінкомпанії