Плани Мінфіну
«Потрібно подумати про страхування ризиків системи, як це діє для банківських депозитів з Фондом гарантування вкладів. Це особливо важливо в частині недержавних накопичень», — зазначив міністр.
За його словами, Мінфін підтримує впровадження накопичувальних пенсій і вважає поточний момент сприятливим для проведення реформи.
Читайте також: У Кабміні анонсували запуск накопичувальних пенсій для бюджетників
«Є кілька моментів, які потрібно враховувати. Це і додаткове навантаження на публічні фінанси, — сказав Марченко. — Ми розглядаємо кілька варіантів, думаю, ми зупинимося на поступовому впровадженні системи з 2023 року».
Також він уточнив, що, на думку Мінфіну, на початковому етапі активним учасником системи накопичень має стати держава — щоб «створити довіру серед громадян та сформувати умови для подальшої децентралізації цієї системи».
Як зазначила під час свого виступу міністр соціальної політики Марина Лазебна, на даний момент передбачається, що громадяни зможуть самі обрати пенсійний фонд, банк або, імовірно, страхову компанію. Для тих, хто не зробить такий вибір, держава створить окремий фонд, який «буде працювати за загальними правилами», додала глава Мінсоцу.
Читайте також: Нова накопичувальна пенсійна система передбачає відрахування 2% зарплати кожного
Як зазначив Марченко, пенсійна реформа не означає, що Україна відмовляється від солідарних пенсій.
«Потрібно збалансувати і перший рівень пенсійної системи. Важливо орієнтуватися на рівень коефіцієнта заміщення не менше 40%, як було у нас до 2015 року, — сказав міністр. — Цей орієнтир потрібно враховувати, коли ми дискутуємо про зменшення відрахувань на солідарний рівень».
Нагадаємо
У травні 2021 року після тривалих суперечок і обговорень, які тривали майже півтора року, Кабмін, Офіс президента і керівники комітету Ради з питань соцполітики погодили пул законопроєктів для впровадження в Україні обов'язкових накопичувальних пенсій.
Голосування в першому читанні могло відбутися вже в червні, передбачала глава Мінсоцполітики Марина Лазебна. Але законопроєкти (головний з них — № 2683) провалилися вже на першому етапі — на обговоренні в профільному комітеті ВР.
Після зустрічі у прем'єр-міністра учасники домовилися протягом двох місяців узгодити оновлені параметри реформи. Результатом, ймовірно, стане новий законопроєкт, однак поки невідомо, хто повинен стати його ініціатором — депутати чи Кабмін.