Державний борг Китаю майже в чотири рази перевищує ВВП, а кількість корпоративних облігацій, за якими компанії оголосили дефолт, за останні 18 місяців значно зросла.
► Підписуйтеся на телеграм-канал «Мінфіну»:
головні фінансові новини
Тільки у першій половині цього року компанії оголосили дефолт за облігаціями на суму 62,59 млрд юанів ($9,68 млрд). Більш ніж половина цієї суми (35,65 млрд юанів) — це дефолти держкомпаній.
За даними Fitch, у 2020 році загальний обсяг дефолтів за облігаціями сягнув 146,77 млрд юанів. Для порівняння: в 2014 році цей показник складав 1,34 млрд юанів, і 6 років тому не було дефолтів державних компаній.
Деякі резонансні кейси налякали інвесторів, адже вони спростовують поширене уявлення, що Китай не дозволить компаніям, які підтримуються державою, збанкрутувати.
Ще однією причиною для тривоги став випадок із Huarong, компанією з управління проблемними боргами. Коли вона не змогла вчасно подати свій звіт про доходи, її доларові облігації стрімко подешевшали.
Аналітики вважають: такі випадки сигналізують, що так звана «негласна гарантія» змінюється. Уряд Китаю намагається підвищити якість ринку облігацій — відсіяти слабкіші фірми та дозволити сектору певну диференціацію.
На фоні уповільнення росту економіки влада Китаю намагається краще збалансувати державний контроль та ринкові сили, щоб забезпечити довготермінове економічне зростання.
Поки серед інвесторів поширюється тривога, економісти виокремили три вартих уваги напрями.
1. Дефолти за облігаціями у схемах місцевої влади
Важливою віхою на шляху до розвінчання ідеї «негласної гарантії» був би дефолт облігацій, випущених фінансовими установами місцевої влади, створених для фінансування інфраструктурних проєктів (LGFV).
«Багато LGFV не можуть виплатити навіть відсотки, не кажучи вже про „тіло“, — каже Ларрі Ху, головний економіст з Китаю Macquarie. — Вони виживають лише завдяки підтримці держави».
«2021 — це можливість відмовитися від „негласної гарантії“, адже вперше за десять років політики не мають хвилюватися про цільові показники приросту ВВП. Тож вони можуть витерпіти більший кредитний ризик», — вважає Ху. Він додає, що дефолт за облігаціями LGFV — це лише питання часу.
Зазвичай ціна облігацій, випущених LGFV, росте разом з китайської економікою. За даними Nomura, минулого року загальна сума таких облігацій сягнула рекордних 1,9 трлн юанів ($292,87 млрд) порівняно з лише 0,6 трлн юанів у 2018-му.
2. Дефолт Huarong
Для китайських облігацій інвестиційного класу важливим показником буде рішення щодо Huarong Asset Management, вважають аналітики Bank of America.
Huarong — це найбільша китайська компанія з управління проблемним боргом, яку контролює Міністерство фінансів Китаю. Вона зіткнулася із низкою проблем, включаючи провальні інвестиції та корупційний скандал за участю колишнього голови правління компанії, котрий був засуджений до смертної кари у січні.
Після того, як компанія пропустила дедлайн для публікації результатів діяльності за 2020 рік, вона заявила, що «знадобиться більше часу та інформації, аби завершити процедуру аудиту», але завірила, що це не означає її банкрутство.
Якщо держава втрутиться, щоб вирішити кризу, це позитивно вплине як на китайський сектор управління активами, так і загалом на компанії, пов’язані із державою, вважає Bank of America.
«Якщо ж відбудеться дефолт за доларовими облігаціями Huarong, ми можемо побачити масовий розпродаж китайських кредитів, особливо інвестиційного класу», — додає банк.
Дефолт Huarong зумовить значний ріст ціни капіталу для інших держкомпаній, вважає Чанг Вей-Лян, макростратег сингапурського банку DBS. Із ростом ризику вони будуть змушені обіцяти вищі доходи, щоб привабити інвесторів.
Він додав, що Китай має фінансові можливості, аби вирішити проблеми Huarong, але «ключове питання — чи держава вирішить втрутитися, чи дозволить власникам акцій та облігацій зазнати збитків, щоб посилити ринкову дисципліну».
Читайте також: Китай увіллє $150 мільярдів в економіку. Акції яких компаній можуть подорожчати
3. Слабкі місця місцевих банків
За даними аналітиків S&P Global Ratings, маленькі банки у північних та центрально-південних провінціях наштовхуються на погіршення якості активів.
«Міські та сільські комерційні банки з вищим показником проблемних боргів, ніж загалом по сектору, мають позбутися таких боргів на 69 млрд юанів ($10,6 млрд), щоб привести свої показники до середніх за сектором. Північному сходу це буде найскладніше», — повідомили вони у доповіді 29 червня.
Згідно із доповіддю, це може вплинути на здатність малих банків підтримати місцеві держкомпанії, можливо змушуючи більші банки втрутитися для збереження стабільності системи.
Китайський регулятор банкінгу та страхування доповів, що у 2020 банківський сектор позбувся безнадійних боргів на рекордних 3,02 трлн юанів, або $465,76 млрд.
З інших джерел відомо, що ВВП Китаю у другому кварталі 2021 зріс на 7,9% порівняно з минулим роком. Це трохи менше за прогнози.
Деякі аналітики вказують на проблеми на місцевому рівні. Pinpoint Asset Management виявив, що споживання знизилося за рік у чотирьох столицях провінцій.
«Фінансово слабші провінції, ймовірно, мають слабкішу економіку, а слабкіша економіка означає більше можливих дефолтів за облігаціями», — каже Франсуа Хуан, старша економістка Euler Hermes.
Вона вважає більш тривалою проблемою реструктуризацію економіки слабших провінцій, яка б дозволила економічне зростання. «Я не думаю, що вірне рішення — це продовжити інвестувати у менш ефективні сектори, лише щоб втримати їх на плаву», — вважає вона.