Згідно з дорожньою картою, плануються такі кроки:
- У вересні 2021 року буде ухвалено законопроєкт «Про віртуальні активи» (№ 3637), який зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді.
- У листопаді 2021 року планується впровадження політики і процедур боротьби з відмиванням грошей (AML) для постачальників послуг у галузі віртуальних активів (VASP) та їхніх клієнтів.
- У січні 2022 року планують створити юридичне поле для токенізованих фінансових інструментів (захист інвесторів, дерегуляція, токенізація, відповідальність компаній з управління активами та інституційних інвесторів).
- У травні 2022 року буде введено в законодавство спрощений механізм токенізації активів реального сектору.
- На початку 2023 року буде створено вільну економічну зону для галузі віртуальних активів, що функціонуватиме за англійським правом.
- У жовтні 2023 року очікується створення автоматизованої моделі оподаткування у сфері віртуальних активів, яка буде інтегрована в систему законодавства.
За оцінками програми, на середину 2024 року вже близько 47% українців користуватимуться віртуальними активами.
Міністерство обіцяє більше свободи
За словами заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, на нинішньому етапі законодавчих змін учасникам ринку треба надати більше свободи. В іншому разі, за його словами, виникне ситуація, подібна до українського фондового ринку: є надійне регулювання, але немає фондового ринку як такого.
Як повідомляв «Мінфін», комітет з питань цифрової трансформації України рекомендував Верховній Раді схвалити законопроєкт № 3637 «Про віртуальні активи» у другому читанні.
За словами Борнякова, введення цифрових активів у правове поле:
- забезпечить легальну роботу міжнародних криптовалютних бірж;
- дозволить громадянам токенізувати права власності
- надасть державні гарантії щодо судового захисту прав на криптовалюту.
Читайте також: До 2030 року можливе зростання ціни біткоїна до $4,28 мільйона — прогноз експертів
У першому читанні парламент підтримав цей законопроєкт 2 грудня 2020 року.