Про податкову амністію

«Добровільне декларування — це можливість вивести „на світ Божий“ свої гроші та інші активи, отримані з ухиленням від оподаткування, заплатити державі 5% і далі використовувати без обмежень ці гроші на будь-які цілі. Держава не питатиме, де ви цей капітал взяли, і звільнить від відповідальності за ухилення від оподаткування», — підкреслив Гетманцев.

Він доповнив, що податкова амністія — «не ревізія, не інвентаризація всього майна наших громадян, і не той механізм, який дозволяє щось у когось відібрати».

Як модель законодавчої ініціативи Україна використовувала досвід Індонезії та Аргентини, адаптувавши його до українських реалій.

«Амністія — це можливість отримати документ від держави, що людина має певну суму грошей або певний актив, який є легальним. І при подальшому використанні цих грошей не треба нікому буде доводити, як вони зароблені. Уже сьогодні під час відкриття рахунків банк запитує у людини: „А звідки у тебе ці гроші? Доведи походження“. Податкова амністія звільняє людину від цього обов'язку на амністовану суму», — пояснив Гетманцев.

Читайте також: Податковій амністії бути. Рада ухвалила законопроєкт про нульове декларування

Про фінмоніторинг

Голова парламентського комітету додав, що «фінансовий моніторинг операцій і прозорість фінансових операцій — це тренд у всьому світі». Але посилення податкового контролю, хоча й торкнеться України в майбутньому, однак законом про податкову амністію не передбачено. «Доручення про посилення податкового контролю, підготовку відповідного законопроєкту віддано Кабміну безпосередньо в законі про амністію. Чекаємо на текст. Я не виключаю, що методи посиляться в майбутньому. Але законом про податкову амністію це посилення не проводиться, й сьогодні воно Верховною Радою не розглядається», — деталізував Гетманцев.

Він нагадав, що у 2020 році в Україні ухвалили так званий антиофшорний закон, який для великого та середнього бізнесу набуває чинності у 2022 році. «І якраз він передбачає механізми, спрямовані на те, щоб, з одного боку, великий бізнес не ухилявся від оподаткування, а з іншого — на те, щоб ми знали про активи, які розташовані за кордоном. Україна є членом міжнародних угод з автоматичного обміну податковою інформацією, й перший податковий період буде також у 2022 році, коли ми дізнаємося про всіх наших податкових резидентів, скільки, де, які активи вони мають більш як у 100 країнах світу», — пояснив Гетманцев.

Про момент істини

Закон про податкову амністію Гетманцев назвав таким, що наближає «момент істини» для тих, хто приховує нажиті активи за кордоном. «Для великого бізнесу, для тих, хто ховає свої активи за кордоном, це посилення податкового контролю вже настало. Зараз момент істини, коли й економіка в цілому, і ми як фізичні особи повинні вийти з тіні та почати нормальне фінансове цивілізоване життя, як живе Європа», — резюмував Гетманцев.

Він акцентував, що в разі вчинення злочинів, пов'язаних з нажитими активами, громадяни не будуть звільнені від відповідальності. «Однак від відповідальності за інші злочини не звільняється, звісно, якщо це якось пов'язано з цими грошима. Скажімо, якщо була крадіжка або інший корупційний злочин», — сказав голова комітету ВР.

Читайте також: Податкова амністія: на кого фіскали чекають з деклараціями

Контекст

Закон про податкову амністію ухвалено 15 червня 2021 року. Ініціатива дає можливість вивести незадекларовані активи з тіні, одноразово сплативши відсоток до казни, і при цьому уникнути покарання за несплату податків.

Для легалізації активів потрібно буде одноразово внести обов'язковий платіж. Найбільше доведеться заплатити, якщо гроші за кордоном — 7 або 9%. Для активів в українських банках — 5%. А якщо декларант вкладе свої кошти до держоблігацій, платіж зменшується до 2,5%.

Гроші підуть до держбюджету. Для цього в пакеті із законом про податкову амністію депутати ухвалили зміни до Бюджетного кодексу.

Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі.