Очікування банкірів
«Ми очікуємо, що НБУ в червні буде змушений продовжити цикл підвищення облікової ставки і підвищить її на 0,5 п.п. — до 8%. Хоча актуальний прогноз НБУ і передбачає збереження облікової ставки на рівні 7,5% до кінця року, однак інфляція продовжує прискорюватися швидше, ніж очікувалося», — сказав директор департаменту стратегії Кредобанку Роман Лепак.
Він очікує, що в найближчі місяці інфляційний тиск буде посилюватися, а показник інфляції перейде в двійковий (two-digit) формат.
«У таких умовах відмова НБУ від проактивного реагування на посилення інфляційного тиску, може бути розцінена учасниками ринку як спроба відтягнути в часі» непопулярне «рішення і породить сумніви в послідовності монетарної політики», — вказав експерт.
Читайте також: НБУ підвищив облікову ставку до 7,5%
Він підкреслив, що ефективний режим інфляційного таргетування повинен включати не тільки такі «популярні кроки» як зниження облікової ставки, а й готовність рішуче посилювати монетарну політику, якщо цього вимагатиме економічна ситуація.
Його думку поділяє голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
«Вважаю, Нацбанк буде змушений підняти облікову ставку на 0,5%. Інфляційна динаміка в травні виявилася вище квітневих прогнозів НБУ. З огляду на той факт, що інфляційне таргетування є одним з ключових завдань регулятора, йому доведеться підвищувати ставку», — сказав він.
Світек нагадав, що квітневий прогноз НБУ передбачав вихід індексу споживчих цін на пікові значення ближче до кінця літа, що означає, що в найближчі два місяці інфляція продовжить прискорюватися, що вимагає реакції з боку НБУ.
У той же час, глава правління Юнекс Банку не виключає і більш агресивне зростання облікової ставки до 8,5%, проте вказує, що надмірно жорстка монетарна політика неминуче буде стримувати темпи відновлення економіки через зростання кредитних ставок.
Директор департаменту казначейських-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв також прогнозує підвищення облікової ставки до 8%.
Він нагадав, що дані останніх місяців свідчать про посилення інфляційного тиску в Україні з 5% р/р у грудні 2020 року до 9,5%р/р у травні поточного року, що вище прогнозних значень в квітні — 9,2% за другий квартал 2021 року.
За словами банкіра, ключовими факторами зростання інфляції є подорожчання продовольчої і енергетичної сировини на міжнародних ринках, процес відновлення світової економіки, зростання цін в країнах-торговельних партнерах, а також зростання внутрішнього споживчого попиту за рахунок збільшення грошової маси в обігу (+ 20% р/р в травні).
У той же час, за його словами, на зменшення інфляційного тиску і стримування девальвації гривні впливає надходження нових врожаїв у 2021 році, вичерпання ефекту низької бази порівняння з аномальним попереднім періодом, прогнозоване надходження основного траншу МВФ на $700 млн, яке розблокує фінансування від інших МФО, і додаткове отримання $2,7 млрд МВФ в рамках розподілу прав СПЗ.
«З огляду на вищесказане і те, що одномоментне суттєве зростання облікової ставки (на 1% і більше) може викликати зростання вартості урядових запозичень і посилення боргового навантаження, є всі передумови для підвищення облікової ставки на 0,5% на засіданні 17 червня», — констатував Болдирєв.
Підвищення ставки до 8% також очікує директор департаменту казначейства і фінансових інститутів ОТП Банку Антон Коваленко.
Він зазначив, що за підсумками травня, інфляція в Україні досягла дворічного максимуму — 9,5%, ставлячи під сумнів плани Нацбанку тримати облікову ставку на прогнозному рівні протягом 2021 року, тому регулятор повинен буде знайти компроміс — якому з інструментів інфляційного таргетування віддати пріоритет.
У свою чергу директор департаменту казначейства Ідея Банку Ярослав Кабін очікує збереження облікової ставки без змін на найближчому засіданні.
«У травні інфляція прискорилася до рівня 9,5% завдяки зростанню цін на продукти харчування і газ. Однак, на нашу думку, даний фактор носить тимчасовий характер поряд зі зміцненням курсу національної валюти. Тому, за нашими прогнозами, НБУ залишить облікову ставку без змін на рівні 7,5% річних», — вказав банкір.
Аналогічної думки дотримується головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен банку Аваль Сергій Колодій.
«Хоча у регулятора і є серйозні підстави для підвищення облікової ставки, ми вважаємо, що рішення буде відкладено до наступного засідання в липні, коли вже можна робити більш обгрунтовані висновки про характер інфляції в цьому році. При цьому під час оголошення рішення будуть посилені акценти на тому, що НБУ готовий різко реагувати на прискорення ІСЦ інфляції», — зазначив він.
За словами експерта, основні причини прискорення інфляції пов'язані з проявом факторів тимчасового характеру, зокрема, відмова від держрегулювання цін на природний газ, холодна весна і поганий урожай в минулому році.
Він зазначив, що з огляду на, що в червні традиційно дешевшають овочі та фрукти, а ревальвація гривні проявиться в зниженні цін на імпортні товари, показник інфляції в червні може бути близьким до прогнозу НБУ.
Колодій додав, що валютний канал трансмісії монетарної політики почав діяти з затримкою, і тільки в останні два тижні спостерігається значний надлишок пропозиції валюти, що призвело до зміцнення гривні і значних валютних інтервенцій з боку НБУ, що дає підстави стверджувати, що ефект від попередніх підвищень ставки, сумарно на 150 б.п., проявиться вже в найближчі місяці.
У свою чергу, начальник аналітичного відділуАльфа-Банку Олексій Блінов очікує підвищення облікової ставки відразу на 100 б.п. — до 8,5% річних, виходячи з рішучих заяв НБУ щодо готовності посилити монетарну політику для повернення інфляції в цільовий діапазон.
«За нашими оцінками, в такому випадку реальна облікова ставка все одно буде залишатися нижче нейтрального рівня. Відновлення економічної активності в Україні вже досить очевидно, і пріоритетність підтримки негативною обліковою ставкою (як це було у другому півріччі 2020 року-початку 2021 року) вельми сумнівна», — пояснив аналітик.
Він назвав імовірним прискорення споживчої інфляції до більш ніж 10% в ІІІ кварталі.
«Перспектива повернення інфляції в цільовий діапазон (4−6%) стає все більш віддаленною: на початку 2021 року центробанк заявляв про перший квартал 2022 року, згодом — про перше півріччя 2022 року, а зараз вже застосовується формулювання» у 2022 році", — зазначив Блінов.