►Підписуйтеся на сторінку «Мінфіну» на фейсбуку:
головні фінансові новини

«Епідемія змусила владу різних країн співпрацювати. Вона наклала жорсткі обмеження на переміщення людей і паралізувала економіку. Соціальні й грошові збитки — колосальні. На щастя, спільна робота вже почала приносити позитивні результати», — зазначив голова Національного банку Кирило Шевченко.

Ключові тези конференції

  • Коронакриза змусила центробанки повністю переглянути попередній досвід

Окрім кризи в системі охорони здоров’я, пандемія covid-19 спричинила економічну кризу, а також створила передумови для фінансової кризи. Центробанки повинні були діяти швидко та забути все, що вони робили раніше. Як зазначив Aлан Блайндер, професор кафедри економіки суспільно-політичних комунікацій Принстонського університету (США), у шокові періоди координація органів фіскальної та монетарної політики стає особливо важливою, адже розбіжності між центробанком та урядом створюють зайву паніку і в нормальних умовах, а під час кризи — особливо. Тому універсальний рецепт від професора такий: «Дійте рішуче, швидко ідентифікуйте проблему, дійте масштабно і згортайте заходи поступово».

  • Заощадливе державне споживання часто є політикою з найвищим мультиплікатором

Згідно з результатами дослідження Франческо Занетті, доцента факультету економіки Оксфордського університету (Великобританія), що проводилося у співавторстві з Мішелем Гассібом, головним експертом НБУ, ефективність окремих заходів фіскальної політики в умовах рецесії залежить насамперед від природи економічних коливань. Дослідники визначили, що саме причина загального зниження економічної активності - спад сукупного попиту або ж негативні шоки з боку сукупної пропозиції. І це впливає на значення фіскального мультиплікатора. Так, збільшення державного споживання за кризи попиту значно пожвавлює економічну активність. Натомість в умовах кризи пропозиції найефективнішою політикою є зниження податкового тиску на підприємства.

Читайте також: Підписання мандатного листа дозволить Ощадбанку отримати довгострокове фінансування — Мінфін

  • Центральні банки можуть враховувати у своїй монетарній політиці проблему глибокої нерівності у суспільстві

Торкнулися на конференції й тем, які створюють нові виклики для центральних банків у майбутньому. Так, Міхаїл Голосов, професор економіки Чиказького університету (США), зазначив про необхідність врахування глобальної соціально-економічної нерівності в макроекономічних моделях. На думку спікера, економічні шоки мають неоднорідний вплив на різні верстви населення та є найбільш відчутними для найбідніших. Таким чином, роль монетарної політики може полягати не лише у згладжуванні економічних коливань, а й у захисті населення від їхнього нерівномірного впливу.

  • Зростання довгострокової корпоративної заборгованості знижує ефективність монетарної політики

Серед інших викликів для монетарної політики учасники конференції обговорили загрозливе зростання корпоративної заборгованості в світі. Матіас Майєр, доцент економіки Університету Мангейма (Німеччина), зазначив, що потенційні загрози несе не зростання рівня боргу, а зміна його структури погашення. Так, фірми зі значною часткою короткострокового боргу, в якого наближаються терміни погашення, значно сильніше реагують у своїх інвестиційних рішеннях на зміни монетарної політики.

  • Зміна клімату — новий виклик для монетарної політики

Експерти також торкнулися теми кліматичних змін, яка стає дедалі популярнішою в медіа, та обговорили їх наслідки для монетарної політики. Індекси висвітлення теми зміни клімату на телебаченні та в газетах, а також індикатор Google Trends для відповідних пошукових запитів стрімко зростають, тобто люди частіше замислюються над цією темою.

Це підтверджується результатами репрезентативного опитування споживачів, які під час конференції озвучив Рафаель Шьонле, економіст-дослідник у Федеральному резервному банку Клівленда (США). Зростання очікувань негативних явищ збільшує схильність людей заощаджувати для забезпечення потенційних втрат споживання в майбутньому. Як наслідок — це знижує природній рівень процентної ставки, яка є орієнтиром для здійснення монетарної політики. Таким чином, навіть очікувані кліматичні зміни вже сьогодні впливають на економічний розвиток та повинні бути враховані при здійсненні монетарної політики.

Читайте також: Нацбанк розширив можливості ескроу-рахунку та визначив порядок відкриття рахунків для міжнародних організацій

Контекст

Шоста щорічна дослідницька конференція, що вже вдруге відбулася у форматі онлайн через пандемію covid-19, минулого тижня зібрала близько 300 учасників з 33 країн — представників центробанків, фінансових установ та провідних економістів зі Сполучених Штатів Америки, Канади та Європи.