У річному вимірі зростання індексу інфляції становило +9,5% проти 8,4% у квітні.
►Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» на фейсбуку:
головні фінансові новини
Основні фактори немонетарної інфляції
У річному вимірі компоненти інфляції з високим немонетарним впливом зросли в ціні на 12%, тоді як компоненти з переважно ринковим формуванням цін — лише на 3,7% (тобто значно нижче 5% — таргету інфляції).
Основні фактори немонетарної інфляції, що діють впродовж останнього року, на думку очільника Ради, — це:
- зміна тарифів на житлово-комунальні послуги;
- лагові ефекти минулорічної девальвації;
- волатильність світових цін на нафту і продукти українського експорту;
- підвищення акцизів;
- поява додаткових епідеміологічних витрат і втрати від карантинних обмежень;
- поступове відновлення урядом мінімальних соціальних стандартів до життєво обґрунтованого рівня.
Про немонетарний характер формування інфляції також свідчить значна нерівномірність зростання цін за окремими категоріями споживчих товарів і послуг.
Читайте також: Небанківські вклади: як надійно розмістити депозит під 20% річних
Суттєво зросли житлово-комунальні послуги: газопостачання — в 2,6 раза, електропостачання — на 37%. Вартість яєць зросла за рік на 34%, цукру — на 67%, соняшникової олії — на 75%, тютюнових виробів — на 20%. Натомість овочі за рік подешевшали на 1%, одяг та взуття — на 4%, аудіо- та відеотехніка — на 2%.
Зростання споживчих цін у травні продовжилось із темпом +1,3% до попереднього місяця.
«Такий широкий діапазон значень пояснюється різними типами немонетарних шоків та різною інтенсивністю їх впливу на корекцію цін окремих виробників товарів і послуг залежно від технологічного процесу», — зазначає Данилишин.
На думку глави Ради НБУ, сукупний внутрішній попит як ключовий фактор монетарної інфляції залишається пригніченим.
Фактичний реальний ВВП становить близько 97% від свого потенційного рівня, падіння внутрішнього попиту — близько 6%,
Поточна інфляційна динаміка відображає структурні деформації економіки України і не може бути ефективно нівельована монетарними інструментами. На думку Богдана Данилишина, «теперішній сплеск інфляційної динаміки пов’язаний з абсорбуванням економічними агентами структурних шоків та є природним ефектом в процесі посткризового відновлення економічного зростання та адаптації економіки до умов нової структури витрат».