Про що говорить закон
Згідно з нормами закону, іноземні компанії, які надають українським користувачам доступ до контенту через інтернет, повинні будуть провести реєстрацію в Україні і платити ПДВ 20%.
Зокрема, мова про такі послуги:
- завантаження електронних книг, фільмів, журналів;
- доступ до баз даних;
- доступ до телеканалів;
- доступ до електронних ресурсів;
- послуги з віддаленого навчання;
- хмарні послуги;
- поставка програмного забезпечення;
- послуга реклами в інтернеті.
Йдеться про електронні послуги, які надаються безпосередньо фізособам, відзначається в документі. Наприклад, це підписки на Netflix, YouTube Premium, покупки додатків в AppStore і Playmarket, а також ігор в Steam або Epic Games, платні місця в хмарних сховищах, таких як Google Drive тощо.
Реєструватися і платити податок повинні всі, хто надав на території України послуг сумарно на 1 млн грн і вище.
Читайте також: Рада прийняла податок на Google і Facebook
Наступний крок — створення спеціального електронного сервісу, через який техкомпанії зможуть спілкуватися з податковою дистанційно. Податки вони зможуть платити в доларах або євро на вибір.
Документ переслідує дві мети. Основна — наповнення бюджету. За очікуваннями авторів документа, завдяки новій нормі, бюджет від однієї тільки реклами отримає додатково 3 млрд грн на рік. Крім того, запевняють автори, новий закон допоможе зрівняти в умовах компанії з українською та іноземною пропискою.
«Більша частина нерезидентів, ім'ям яких називають цей закон, є монополістами у своїх нішах, і українські компанії в принципі не можуть повноцінно з ними конкурувати, — зазначає СЕО Admixer Олексій Болтівець. — Якщо, наприклад, говорити про Netflix, то цей закон зрівняв його з нашими ОТТ-сервісами».
Читайте також: Google увійшов до топ-25 найбільших платників податків в Україні
Реакція ринку: плюси і мінуси
В експертному середовищі думки про ефект від закону розійшлися.
Наслідком впровадження норм закону, швидше за все, стане подорожчання електронних послуг компаній-нерезидентів для українських споживачів на ці самі 20%, відзначала раніше Юлія Маркуц з Київської школи економіки.
До того ж, це може ускладнити життя малого бізнесу, оскільки найчастіше саме він користується рекламними сервісами YouTube і Facebook. І якщо Google (як власник YouTube) і Facebook почнуть платити 20% ПДВ за рекламні послуги, це може призвести до подорожчання.
Олексій Болтівець бачить в ухваленні закону позитив. «Держава приводить до рівних умов щодо ПДВ українські та зарубіжні компанії, що цілком логічно і є стандартною практикою у цивілізованому світі. А «хейт» цього закону в соцмережах, вважаю, походить від загального низького рівня знань економіки та якогось комплексу «меншовартості», — зазначив він.
На його думку, новації не обов'язково призведуть до подорожчання послуг — все вирішить ринок. А той факт, що раніше в Україні не було ПДВ для глобальних корпорацій, говорить лише про слабкість держави і нерозуміння, як з ними працювати.
Для додатків і сервісів у AppStore, Playstore та інших майданчиків дійсно може відбутися подорожчання, але, по-перше, не відразу, по-друге, не обов'язково пропорційне, вважає СЕО WebPromo Юрій Копишинський.
Читайте також: У ВР порахували, як «податок на Google» поповнить бюджет України
Що стосується реклами, тут все складніше. Google вже зареєстрований в Україні, пояснює Копишинський, і більшість великих замовників послуг реклами оплачують їх послуги через юридичну особу, через агентства або безпосередньо. Для них всі податки вже враховані і змін після набрання чинності закону не буде.
Є інша сторона — малий бізнес, який міг платити з особистих карток за послуги великих технологічних компаній, наприклад, за рекламу в соцмережах, і ці платежі були частиною оптимізації витрат для малого бізнесу.
«Коли закон запрацює повністю, можливе подорожчання для таких невеликих платників. В такому випадку, звичайно, можуть подорожчати товари і послуги, які надають невеликі компанії або малий бізнес», — зазначає Копишинський.
Вартість реклами в діджиталі вже кардинально змінювалася декілька разів. Одна з дотеперішніх моделей монетизації Google у пошуковій рекламі мала геометричну прогресію зі зростання вартості кліка, і 5−6 років тому ціна сягала захмарного рівня, який став нецікавим для бізнесу, згадує Копишинський.
Потім модель змінилася, ставши вигіднішою для всіх. Подорожчання в цьому сегменті сталося, коли великі компанії почали активно досліджувати діджитал, а потім зрозуміли, що це — основний канал продажів товарів і послуг, і почали вкладатися в нього. «Зростання ціни на клік не буде пов'язане зі змінами законодавства, хіба що з конкуренцією у певних нішах», — упевнений він.
Читайте також: Податок на Google по-українськи. Постраждають всі
Світові тенденції
Обкласти податками Big Tech намагаються не тільки в Україні. Розмови про це почалися після кризи 2008 року, коли Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) поставила питання про необхідність змін і 135 країн почали діалог: як врахувати головні особливості нової економіки, в якій присутні великі технологічні компанії.
Перемовини про ці зміни ведуться досі і повинні закінчитися в середині 2021 року, а тим часом країни поступово вводять податки для BigTech-компаній. І вони сильно відрізняються як за рівнем ставки, так і за тим, що конкретно оподатковується — реклама, стрімінгові сервіси, передача даних, пошукові системи тощо.
За даними КШЕ, подібний податок вже введений у більш ніж 60 країнах.
Незважаючи на те, що в багатьох країнах є такий податок, в Україні його ввели передчасно, вважає засновник Netpeak Артем Бородатюк. «На даний момент ці „цифрові продукти“ потрібні нашій країні більше, ніж наша країна потрібна цим продуктам», — зазначає він.
Наслідком, на його думку, може стати відхід деяких продуктів з українського ринку. «Не виключаю, що хтось просто закриє доступ до продукту для нашого ринку. У бізнесів, де виручка з України становить частки відсотків, простіше просто закрити доступ, щоб не розбиратися, що їм треба зробити за якимось там новим законом», — каже Артем Бородатюк.