Шабан зазначив, що вочевидь зросте конкуренція, а разом з нею — і якість послуг. «Водночас, що дуже важливо, захист прав користувачів платіжних послуг має бути на найвищому рівні», — підкреслив він.
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»:
головні фінансові новини
Про нових учасників і нові фінпослуги
У Нацбанку зазначають, що нове законодавство дасть можливість розвиватися небанкам та фінтех-компаніям. Крім банків, надавати платіжні послуги зможуть платіжні установи, поштові оператори, установи електронних грошей та ін. До того ж вони матимуть право працювати без статусу учасника платіжної системи та зможуть самі емітувати платіжні картки.
З'явиться дев'ять платіжних послуг, з них сім — фінансових, дві — нефінансові (послуга з ініціювання платежу та послуга із надання інформації з рахунків).
Тож, будь-який невеликий учасник ринку може просто обрати одну послугу та зробити цей сервіс бездоганним.
Про нові рахунки
Наразі можливість відкривати та вести рахунки клієнтів мають лише банки. Після ухвалення нового закону небанки зможуть відкривати платіжні рахунки для послуги із зарахування коштів, виконання платіжних операцій, видачі готівкових коштів. Для зниження ризиків на платіжних рахунках не можна буде накопичувати кошти, нараховувати відсотки на залишок, і вони не гарантуватимуться ФГВФО.
Банки отримають право відкривати новий вид рахунку — розрахункові рахунки. Це буде рахунок небанківської установи у банку.
Про Open banking
Законопроєкт № 4364 створить умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking). Заступник голови наголосив, що впровадження відкритого банкінгу відбудеться у діалозі з учасниками ринку та з урахуванням їхніх інтересів. Найбільший фокус — на безпеці даних. Будуть прописані вимоги і норми, які дозволять усім учасникам фінансового ринку безпечно працювати в умовах відритого банкінгу.
Читайте також: Як SmartID та Приват24 допомагають відцифрувати бізнес
Шабан підкреслив, що учасники платіжного ринку зможуть домовитися про єдині стандарти відкриття API. Адже досвід Нацбанку із розвитку Системи BankID НБУ доводить, що учасники ринку можуть плідно співпрацювати. Активний попит на дистанційні сервіси дає поштовх для розвитку і приєднання дедалі більшої кількості учасників до системи.
Сьогодні до Системи BankID НБУ підключені вже 35 банків-ідентифікаторів та 60 надавачів послуг.
Про е-гривню
Вивчення можливості випуску центробанками власних цифрових валют перебуває у фокусі уваги регуляторів усього світу. НБУ також продовжує працювати над концепцією створення е-гривні. Сьогодні вивчаються можливі сфери використання, потенційний попит на цифрову валюту та споживчі мотивації у розрізі шести варіантів її використання.
За оптимістичними оцінками Олексія Шабана, е-гривня може з’явитися вже за два роки.
Уже проведене опитування понад 100 експертів із різнопрофільним досвідом. І на цей момент НБУ бачить, зокрема базуючись на результатах опитування, найбільший потенціал у е-гривні для роздрібних платежів із можливістю функції «програмованих» грошей та/або здійснення операцій з обміну віртуальних активів.
Контекст
- 19 лютого цьогоріч Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 4364 «Про платіжні послуги».