Високе зростання з низької бази

Рік тому Україна і весь світ пройшли через один з найбільших економічних експериментів останнього десятиліття. Результатом тієї першої реакції товариств на коронакризу став різкий провал економічної активності, обумовлений карантинними заходами.

Так, в Україні реальний ВВП у II кварталі 2020 року провалився на 11,2%. Очевидно, що за останній рік ситуація різко виправилася. Локдауни вже не ті і вже точно не застають нікого зненацька, а спад економіки вирівнявся з масштабів «10%+» у формат «1−2%».

З огляду на вищезгадану різницю, багато економістів очікують в II кварталі 2021 року зростання реального ВВП України на 10% рік до року і навіть вище. По суті, в економіці нічого не змінюється, однак різко ми почнемо бачити дуже великі показники росту. Це буде подібно прольоту комети повз Землю: вельми вражаюче, але тимчасово, і без особливих наслідків, якщо відкинути забобони.

Дане явище економісти називають ефектом низької бази порівняння: коли поточні показники (можливо, досить слабкі) порівнюються з дуже слабкими показниками, і це формує разючі темпи зростання. Проводячи релевантну і зрозумілу всім аналогію, метро за спецперепустками — це НАБАГАТО більше, ніж метро, що зовсім простоює.

Локдаун вводився в другій половині березня минулого року: найсильніші обмеження діяли два місяці. Відповідно, саме в міру публікації статистичних показників за квітень ми побачимо ефект низької бази порівняння у всій красі. Не помітити це явище нам навряд чи дадуть: політики і чиновники навперебій цитуватимуть показники зростання, приміряючи їх до списку власних заслуг. Це у спаду в батьках хіба що зовнішні кризи, а у зростання (нехай навіть і уявного) завжди вишиковується черга авторів.

Читайте також: Як Україні додати 2% до зростання ВВП

Проста математика

Проблема для аудиторії, що не працює професійно зі статистичними рядами даних, полягає у втраті ґрунту під ногами. Люди розуміють, що у високих темпах зростання міститься підступ, але не можуть дати собі альтернативну інтерпретацію почутого. Наприклад, очевидно, що зростання імпорту на 60% рік до року в квітні — це дуже підозріло, але як переосмислити цю реальність з поправкою на горезвісний ефект низької бази?

Для цього є простий прийом, який не потребує вдаватися в особливості національної статистики, а також застосовувати підходи до обліку сезонності та інші статистичні інструменти «для просунутих». Потрібно просто порівнювати показники з аналогічним періодом 2019 року. Той рік ще не знав коронакризи, і він дуже далекий від нас, що робить таке порівняння вельми коректним.

Для цілком грамотного перетворення річного зростання в дворічне достатньо просто взяти поточний показник зростання за рік, а потім знайти аналогічний показник зростання для аналогічного періоду попереднього року (у багатьох випадках, буде достатньо простого пошукового запиту «ХХХ в квітні 2020 року впало на»). Згодом перевести ці два показники в коефіцієнти (де зростання на 25% — це 1,25, а падіння на 25% — це 0,75) і перемножити два коефіцієнти. І ось ви вже чітко розумієте, що у вищезгаданому прикладі зі зростанням на 25% після падіння на 25% ви маєте справу з падінням за два роки на 6,25% (0,75 * 1,25 = 0,9375).

Тут важливо уникати дуже популярної помилки складання відсоткових показників зміни замість перемноження коефіцієнтів. Як показує приклад вище, різниця в застосуванні двох методів, правильного і неправильного, може бути значною. Це також один зі статистичних ефектів бази порівняння, що часто вислизає з поля зору непідготовлених спостерігачів.

Читайте також: JPMorgan прогнозує прискорення зростання ВВП України

Статистичні «віражі» квітня

Офіційна статистика за квітень загалом ще готується, але ми вже можемо ознайомитися з ефектом бази порівняння на деяких даних за березень. Наприклад, динаміка промислового виробництва в березні перейшла до зростання на 2,1% після затяжного падіння.

Здавалося б, у даному секторі відбулися різкі зміни. Однак, якщо ми порівняємо дворічні показники динаміки в лютому і березні, то побачимо, що все не настільки райдужно, і на дворічній дистанції зберігається спад близько 5%, нехай навіть і дещо скорочений. Таким чином, тональність однієї і тієї ж статистики змінюється докорінно.

У квітні нас очікують куди більш захоплюючі статистичні «віражі». Візьмемо, наприклад, котирування нафти. У порівнянні з «ямою» минулого квітня, середня ціна бареля зросла на 242% (в 3,4 рази)! Однак, на дворічній дистанції нічого особливого не сталося: ціна нафти навіть скоротилася на 10%.

За оперативними даними галузевого об'єднання «Укрметалургпром», виплавка сталі у квітні збільшилася відразу на 38% рік до року, проте при переході на дворічну метрику чітко видно: ніякого зростання немає взагалі.

Є й приклади іншого роду, де під божевільними показниками зростання ховаються реальні звершення. Зростання реєстрації легкових автомобілів на 174% (майже втричі) до квітня 2020 року виглядає досить підозріло, особливо якщо згадати, що рік тому салони автомобілів формально були закритими. Однак, досягнутий в квітні 2021 року показник понад 10 тис. автомобілів насправді є рекордом за 7 років, і зростання на 37% в дворічному вимірі досить чітко відображає нинішню ситуацію з автопродажами.

Описаний вище простий підхід до інтерпретації даних легко дозволить не втратити ґрунт під ногами, дивлячись на заголовки з «космічними» статистичними показниками квітня, що проносяться повз.

Олексій Блінов, начальник Аналітичного відділу Альфа-Банку Україна