Програма зустрічі охопила широке коло питань, зокрема:

  • поточні тенденції кредитування економіки;
  • перспективи економічного розвитку й монетарна політика регулятора;
  • валютне регулювання;
  • фінансовий моніторинг.

Банківський сектор та кредитування

Криза 2020 року довела ефективність реформування регуляцій банківського сектору та фінансового моніторингу. Банківський сектор впевнено пройшов фазу турбулентності, без помітних шоків та непродуктивного відтоку капіталу. Криза не мала руйнівного впливу на стабільність сектору та якість кредитних портфелів.

Урядова програма «Доступні кредити: 5−7-9%» стала дієвим інструментом отримання ресурсів від банків за низькими ставками для підтримки бізнесу в кризові часи. Вона продовжує працювати, підсилившись новою урядовою програмою портфельних гарантій, яка знижує кредитні ризики для банків. Отже, зменшує вартість кредиту для позичальника, а також надає альтернативне вирішення питання застави за кредитом.

Читайте також: Вперше за рік бізнес поліпшив свої ділові очікування до 54,1 за шкалою ІОДА

Банківський сектор має достатній рівень капіталізації та ліквідності для нарощування кредитування. Подальшу активізацію та здешевлення корпоративного кредитування гальмують низька прозорість та подекуди не дуже якісна кредитна історія бізнесів або їх власників, а також недостатній рівень захисту прав кредиторів. Банки повинні закладати вартість дефолтів недобросовісних позичальників у вартість кредитів, які вони видають бізнесу — це об'єктивне правило ціноутворення.

Прозорий доброчесний бізнес = низькі кредитні ставки.

Економіка та монетарна політика

Економіка на шляху поступового відновлення почувається нерівномірно, деякі галузі потерпають більшою мірою як від карантинних обмежень, так і від підвищення цін на сировину, що призводить до здорожчання продукції всередині країни.

Монетарні інструменти Національного банку не мають адресної спрямованості на окремі галузі або певні бізнес-групи. Регулятор відповідає за збереження цінової стабільності і має реагувати на посилення інфляційного тиску на економіку в цілому.

Втрата контролю над інфляцією призведе до негативних наслідків для всіх, без винятку, галузей економіки та громадян.

Національний банк уважає, що підвищення облікової ставки до поточного рівня 7,5% буде достатньо для зламу інфляційної тенденції та приведення інфляції до цілі. Втім, якщо інфляційний тиск підсилюватиметься, НБУ готовий до подальшого підвищення облікової ставки для запобігання розкручуванню інфляційної спіралі та забезпечення цінової стабільності. Отже, й для помірної вартості кредитних ресурсів у середньостроковій перспективі.

Валютне регулювання

У питанні валютного регулювання позиція залишається незмінною: регулятор таргетує інфляцію, а не курс, тож, не має в своїй грошово-кредитній політиці орієнтирів щодо утримання курсу гривні до будь-якої валюти.

На традиційне запитання «яким обмінний курс буде надалі?» існує єдина вірна відповідь — курс буде плаваючим.

Практика останніх років довела, що плаваючий обмінний курс відіграє роль стабілізатора: бізнес і населення поміркованіше купують валюту, розуміючи, що гривня може не тільки знецінюватись, а й зміцнюватися.

Розуміючи, що курсове питання є вельми важливим для бізнесу з точки зору планування діяльності та фінансового результату, Національний банк рекомендує використовувати інструменти хеджування валютних ризиків — форвардні операції в доларах США та євро для нівелювання курсового фактору.

Контекст

Національний банк і надалі продовжуватиме практику регулярних зустрічей із керівниками підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо ділових очікувань, і запрошує підприємства активніше долучатися до онлайн-опитувань у мобільному застосунку «Щомісячні опитування підприємств». Завантажити його можна на майданчиках Google Play та Apple Store.

Наразі остання зустріч зібрала понад 70 учасників — представників 65 підприємств майже всіх видів діяльності та регіонів України.

Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі.