Сьогоднішня ситуація з валютними кредитами

Виконавчий директор НАБУ розкритикувала ухвалені Верховною Радою закони №№ 4475, 4398 і 4399 про захист валютних позичальників, які мають багаторічні борги по кредитах в іноземній валюті.

«Бізнес-спільнота занепокоєна цими законодавчими ініціативами, які суттєво порушують баланс прав та інтересів кредиторів з покладанням вчергове всього тягаря збитків виключно на кредитора», — підкреслила Коробкова.

За її словами, кількість кредитних договорів в інвалюті, за якими 1 липня 2020 року існувала непогашена заборгованість, становила 18,63 тис. на суму 28,3 млрд грн. Це основна сума та нараховані доходи в гривневому еквіваленті. «З них 12,76 тис. договорів на суму 21,5 млрд підпадає під дію мораторію на стягнення майна українців, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», — зазначила Коробкова.

Найбільше кредитів фізособам в інвалюті надали іноземні ($15 млрд) та українські приватні банки ($8 млрд, включаючи Приватбанк).

Історія валютного кредитування

Коробкова зазначила, що за станом на 1 вересня 2020 року заборгованість за кредитами фізосіб в інвалюті становила $3,6−4,1 млрд, у тому числі $1,6 млрд кредитування були дефолтними, а сума робочих кредитів становила $46 млн.

Читайте також: Раді рекомендують ухвалити закон про реструктуризацію валютної іпотеки

Виконавчий директор НАБУ додала, що, за даними експертів, напередодні заборони видачі кредитів в іноземній валюті за станом на червень 2009 року кредити фізосіб в іноземній валюті становили $24,5 млрд.

За її словами, з 2009-го по 2020 рік обсяг валютних кредитів фізосіб у портфелях банків скоротився на $17,8 млрд за рахунок виплат боржників, конвертації валютних кредитів у гривневі, списання та стягнення застави, а також продажу таких кредитів.

Позиція Нацбанку

Національний банк України також розкритикував ухвалений закон про захист валютних позичальників.

«Закон про примусову (за фактом — тільки для банків) реструктуризацію вочевидь порушує баланс інтересів, тому є тривожним сигналом про ставлення держави до захисту прав кредиторів і, відповідно, матиме негативний вплив на активність банків на ринку іпотеки», — повідомила пресслужба регулятора агентству.

У Нацбанку відзначили, що реструктуризація боргу валютних позичальників повинна відбуватися на ринкових умовах, прийнятних і для банків, і для позичальників.

Фахівці Нацбанку підкреслюють, що один з таких механізмів визначає чинний Кодекс з процедури банкрутства. Підвищення його ефективності завдяки внесенню змін і уточнень (закони №№ 4398 і 4399) НБУ підтримує.

Згідно ж з текстом закону № 4475, реструктуризація здійснюється за курсом, який розраховується як середнє значення між курсом, встановленим НБУ у відповідній іноземній валюті на день укладення договору, і курсом НБУ в день проведення реструктуризації.

Заробіток на інвестиціях у лізинг до 10% річних у валюті

Відзначається, що іпотечні договори і договори застави, пов'язані з кредитним договором позичальників, будуть подовжені на 10 років без нотаріального посвідчення і діятимуть до дати закінчення реструктуризації.

Дія закону поширюється на загальну площу нерухомості, яка є предметом іпотеки за кредитами в інвалюті і перевищує 140 кв. м для квартири і 250 кв. м для житлового будинку, зазначено в документі.

Вказується, що позичальник має право подати кредитору письмову заяву про проведення реструктуризації своїх зобов'язань за іпотечним кредитом протягом трьох місяців з дня набрання чинності законом. Після цього реструктуризація зобов'язань за іпотечним кредитом здійснюється сторонами протягом 60 днів.

Хочете знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі.