Умови реструктуризації мають визначатися на законодавчому рівні

Нацбанк як регулятор фінансового ринку у країні наголошує на тому, що реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових збалансованих умовах, прийнятних і для банків, і для позичальників. Механізм для проведення такої реструктуризації вже існує.

  • По-перше, механізм реструктуризації боргу фізичної особи, що виник за кредитом в іноземній валюті, визначено Кодексом України з процедур банкрутства і впроваджено у жовтні 2019 року. Маються на увазі кредити, забезпечені іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.

Відповідно до норм Кодексу протягом п’яти років із дня введення в дію цього правового документа і до 21 жовтня 2024 року такі іпотечні кредити в іноземній валюті можуть бути реструктуризовані за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або за мировою угодою на законодавчо визначених умовах.

Читайте також: Валютні іпотечні кредити можуть реструктуризувати. Рада зробила перший крок

У ході реструктуризації арбітром між боржником та кредитором виступає суд, який може оцінити обставини справи та стан позичальника. Такий підхід надає можливість здійснити реструктуризацію заборгованості на справедливих і збалансованих умовах.

  • По-друге, банки розробили і пропонують валютним позичальникам власні програми добровільної реструктуризації валютної заборгованості.

Подовження мораторію заважатиме очищенню банків від проблемних кредитів

До 21 квітня 2021 року діє мораторій на стягнення майна за валютними кредитами. Його було впроваджено у 2014 році для захисту валютних позичальників, які у зв’язку з кризою та різкою девальвацією втратили можливість платити за кредитами. Банкам було заборонено звертати стягнення на майно громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Оскільки позичальники переважно так і не почали виконувати зобов’язання за такими кредитами, це створило суттєві ризики для стійкості фінансової системи.

Нацбанк у такому разі вважає, що подовження дії мораторію ще на три роки, передбачене законопроєктом № 4475, знову законсервує, а не вирішить проблему валютних кредитів. До того ж це нівелює ефективність державних програм зі стимулювання розвитку іпотеки.

Водночас Нацбанк підтримує запропоновані до Податкового кодексу зміни для звільнення від оподаткування прощених сум боргу та інших доходів, що виникають унаслідок реструктуризації кредитів в іноземній валюті. Такі норми передбачено законопроєктом № 4399, який Верховна Рада також прийняла за основу минулого тижня. Такий підхід сприятиме активнішій реструктуризації валютних кредитів.

Читайте також: Валютна іпотека: Рада продовжила мораторій на стягнення боргів. Закон діятиме 18 місяців