Народний депутат України, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Ніколаєнко розповів ЕП, чому президентська ініціатива «не злетить». «Мінфін» вибрав головне.

Про ефективне декларування

Бізнес-спільнота довго очікувала на цю ініціативу з боку президента. За останні два роки відбулося багато фахових дискусій з приводу того, як краще організувати процес добровільного декларування активів, щоб він був ефективним для бюджету та дійсно стимулюючим для бізнесу.

І щоб за цією процедурою були сплачені податки з виведених з України коштів. Бо, за різними оцінками, за кордон виведено не менш ніж $120 млрд, а то і під $200 млрд. Водночас на «внутрішньому ринку», так би мовити, обсяги прихованих коштів — у декілька разів менші.

Тому основний розрахунок був на ефективне декларування закордонних активів, від якого до бюджету могло б бути залучено приблизно до $10 млрд зборів. Бо розрахункові надходження до бюджету від «внутрішнього» декларування — суттєво менші.

Проте, на мою думку, ініціативи президента, зокрема, базовий проєкт № 5153, чітко орієнтовані на отримання контролю над незадекларованими статками, які знаходяться здебільшого в межах країни.

Навіть у пояснювальній записці до проєкту аналізується кількість неформально зайнятого населення, що працює на внутрішньому ринку. Тому спрямованість ініціатив на контроль «внутрішніх» незадекларованих коштів, тобто фактично на статки залишків середнього класу, — не спрацює.

Читайте також: Податкова амністія: здаватися чи ні

  • Дискримінаційні ставки зборів

Ставка збору в 9% для закордонних активів, поряд зі ставкою у 5% для декларування «внутрішньоукраїнських» активів, створює дискримінацію об'єкта оподаткування в залежності від географії розташування активу.

Нагадаю, що у декларантів зараз є можливості використання законних і менш дорогих способів легалізації доходу: двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування, деякі види пасивних доходів всередині країни (і те, і інше зазвичай — під 5%).

Наприклад, доходи фізичної особи від інвестицій в ОВДП сьогодні взагалі не оподатковуються.

  • Заборона легалізації готівки

Не спрацює також заборона легалізації готівки, тобто вимога всю готівку в гривні або іншій валюті покласти в банк або «обернути» у дозволений для легалізації актив.

Це питання принципове. Це питання довіри до банківської системи. Я нагадаю, що під час «банкопаду» громадяни вивели з банків не менш ніж $10 млрд. І вони вже не повернулися до банків, а пішли у надійніші, на думку громадян, сектори чи «під матраци».

Тим більше, що згідно із законодавством щодо боротьби з брудними грошима, процедура перевірки великих сум готівки, що вносяться на банківські рахунки, — дуже складна. І громадянам простіше не брати участь у таких ініціативах.

Читайте також: З яких авто необхідно платити податок на розкіш в 2021 році

  • Низький поріг вартості активів та непрозорий список активів

Не спрацює також надзвичайно низький поріг вартості активів, які не потребують легалізації. У проєкті це до 400 тис. грн, або близько $15 тис.

Мале порогове значення призведе до різкого збільшення кількості як декларантів, так і об'єктів декларування. Адже майже будь-яка квартира в місті-мільйоннику вартує більше.

Що навіть при помірному ажіотажі призведе до фізичної неможливості з боку контролюючого органу нормально їх перевірити і «проадмініструвати».

Також є непрозорим список активів, які не потребують легалізації, або легалізованих автоматично без сплати податку.

Наприклад, у проєкті є опція безподаткової легалізації однієї квартири (до 120 кв. м.) або одного будинку (до 240 кв. м.) без прив'язки до їх вартості. Але ні для кого не секрет, що деякі квартири та будинки можуть коштувати щонайменше півмільйона-мільйон доларів.

Що на тлі загального неоподатковуваного порогу в 400 тис. грн має ознаки нормативної шпарини для тих, хто ухиляється від сплати податків.

Аналогічну можливість ухилення надає норма про безподаткову легалізацію авто вартістю до 2,25 млн грн (375 МЗП) або об'ємом двигуна до 3 тис. куб. см без прив'язки до його ринкової вартості.

Водночас проєкт пропонує з першої гривні вартості оподаткувати легалізацію літаків і вертольотів, яхт і катерів. Незрозуміло, чому так?

Читайте також: Податки з інвестактивів: скільки платимо з купівлі-продажу акцій та дивідендів

  • Відсутність реальних гарантій для декларантів

У проєкті відсутні чіткі державні гарантії як збереження репутації, так і безпеки для потенційних учасників декларування через можливі витоки інформації.

Проєкт містить лише рамкові гарантії, а майже будь-яка помилка в декларації призводить до донарахування податку за ставкою 18% і втрати імунітету від перевірок і розслідувань.

  • Нереально малі терміни перевірок

У проєкті пропонуються нереально малі терміни перевірки декларацій. На камеральну перевірку спеціальних декларацій податковому органу відводиться лише 20 днів.

Для розуміння: швидкість відповідей для перевірки достовірності звітності учасників амністії на міжнародні запити ДПС складає декілька місяців, а запитів до деяких юрисдикцій (Кіпр, Нідерланди, США, Німеччина) буде дуже багато.

Необхідно також усвідомлювати, що на ефективність президентської акції істотно вплине відсутність справедливої ​​системи державного контролю. Контролюючі органи не реформуються, вони корумповані, а суди практично не забезпечують захист прав і свобод громадян.

Ще раз наголошую: критично важливо, щоб податкова амністія стала механізмом повернення мільярдів доларів капіталів, що втекли з України, а не черговою авантюрою для збору податків з економічно активних українців.

Оскільки мій законопроєкт № 2128 про добровільне декларування та оподаткування статків, зареєстрований ще у вересні 2019 року, до цього часу не розглядався та не вносився у порядок денний роботи Ради, я вдосконалю його з урахуванням нових ініціатив глави держави та у найкоротший термін подам проєкт у Раду як альтернативний до президентського.