Основні тези дискусії
«Члени КМП погодилися, що для послаблення фундаментального інфляційного тиску та збалансування очікувань Національному банку доведеться й надалі підвищувати облікову ставку», — йдеться в повідомленні.
- Особливо уважно поставилися до питання інфляційного тиску в умовах відновлення світової та української економіки.
- Відзначено, що на початку року інфляція суттєво прискорилася та очікувано перетнула верхню межу цільового діапазону 5% ± 1 в. п.
- У лютому, за даними онлайн-моніторингу Нацбанку, споживчі ціни зростали швидше, ніж передбачав базовий макропрогноз.
- Економіка України продовжувала відновлюватися, незважаючи на те, що карантинні обмеження ставали дедалі жорсткішими, що зазвичай мало тимчасовий негативний ефект на економічну діяльність. Ділові настрої бізнесу помітно поліпшилися одразу після завершення січневого локдауну.
- У лютому підприємства промисловості вперше за останні чотири місяці оптимістично оцінили власні економічні перспективи. Оцінки в секторах торгівлі та послуг майже сягнули рівноважного рівня.
- Глобальна економіка теж активно відновлюється завдяки розгортанню вакцинації та масштабним програмам стимулювання.
- Ціни на світових товарних ринках, зокрема на енергоносії та продовольчі товари, зростають стрімкіше, ніж очікувалося. Збільшується інфляційний тиск з боку країн — торговельних партнерів через активізацію їх економік та девальваційні ефекти в окремих країнах.
- Інфляційні очікування лишаються завищеними. Натомість приплив іноземного капіталу в державні цінні папери в січні — лютому не мав помітного дезінфляційного ефекту через канал валютного курсу.
Читайте також: НБУ підвищив облікову ставку до 6,5%
Очікування
Члени комітету зазначили, що проінфляційні ризики для базового прогнозу інфляції посилилися. Також варто взяти до уваги фактори невизначеності, що можуть суттєво вплинути на інфляційний розвиток. Це передусім швидкість розгортання вакцинації та подолання пандемії. Вони впливатимуть на подальшу динаміку споживчого попиту і темпи пожвавлення ділової активності, зокрема інвестиційної діяльності.
Важливими чинниками впливу на інфляцію лишатимуться також параметри фіскальних стимулів. Крім того, неочевидними досі є ефекти від масштабного стимулювання світової економіки, які можуть проявитися згодом. З одного боку, ситуація на світових ринках підштовхнула інфляцію вище прогнозної траєкторії. З іншого — розгортання вакцинації відбувається повільно і світ уже увійшов у третю хвилю пандемії. В Україні також зросла захворюваність, що створює ризики охолодження споживчого попиту та економіки загалом.
Читайте також: Чому НБУ підвищив облікову ставку і що буде далі
Оптимальним вбачається дочекатися квітневого засідання щодо монетарної політики та оновленого макроекономічного прогнозу для прийняття рішення щодо коригування прогнозу облікової ставки. Тоді стане зрозумілішою ситуація щодо розвитку нової хвилі пандемії, стану справ на світових товарних ринках, а також прогресу в перемовинах із МВФ.
Як змінювалася ставка раніше
- 21 січня Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних.
- 10 грудня Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних.
- 22 жовтня Правління Національного банку ухвалило рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 6%.
- 3 вересня Правління Національного банку ухвалило рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 6%.
- Цикл зниження облікової ставки почався в квітні 2019 року, коли регулятор знизив її з 18% до 17,5%. Після цього протягом минулого року Нацбанк переглядав її розмір ще кілька разів.
- 11 червня Правління Національного банку прийняло рішення знизити облікову ставку з 8% до 6% річних. Це найнижчий рівень облікової ставки в історії незалежної України.