Курсові фокуси
Однак така динаміка не відображає дійсного стану речей, бо викликана зміною офіційного курсу гривні до долара впродовж року з 23,69 до 28,27 грн/$. Насправді кредитний портфель, навпаки, скоротився.
Так, гривнева складова, дійсно, зросла майже на 7% або 15,8 млрд грн — до 243,4 млрд грн. Але ж валютна складова у доларовому еквіваленті впала на 11% або $900 млн — до 7,2 млрд грн. Очевидно: падіння валютної складової у розмірі $900 млн (25 млрд грн) з надлишком перекриває гривневий приріст у 16 млрд грн. Отже, реально по кредитуванню економіки маємо «мінус» близько 9 млрд грн.
Гривнева складова
У десятці лідерів за приростом гривневого кредитування — виключно банки з приватним капіталом, як національним, так і іноземним. Цікаво, що до компанії переважно великих гравців потрапив невеличкий регіональний банк «Львів».
Разом з тим, усі чотири держбанки — у лідерах за скороченням гривневого портфеля: Укрексімбанк (-4,3 млрд грн), Ощадбанк (-2,2 млрд грн), Укргазбанк (-1,3 млрд грн) та Приватбанк (-0,7 млрд грн).
Компанію «державникам» у антирейтингу склали банки з іноземним капіталом, що спеціалізуються на роботі з бізнесом: Сітібанк (-2,1 млрд грн), ІНГ Банк (-2 млрд грн). Тут же і найбільший банк з західним капіталом — Райффайзен Банк Аваль (-1,3 млрд грн).
Читайте також: Найбільші боржники НБУ
Валютна складова
Більшість банків скорочували портфель валютного кредитування. Разом з тим, є банки, що йшли всупереч тренду. Значні прирости показали державний Укргазбанк — $214 млн, Універсал Банк та Банк «Південний» — по $39 млн кожний та ПроКредит Банк — $21 млн.
«Мінфін» вже повідомляв, що банки дали в борг державі вже більше, аніж бізнесу.