Щодо проблемної заборгованості
Перешкодою для прискорення врегулювання питання непрацюючих кредитів вітчизняними банками є відсутність в Україні ефективного ринку проблемної заборгованості. В результаті - найбільш поширеним інструментом врегулювання NPL залишається їх списання за рахунок резервів, і передусім державними банками, зауважує Данилишин.
Обсяг непрацюючих кредитів у банківській системі знизився за 2020 рік на 100,5 млрд грн.
Це дозволило знизити частку проблемних активів в банках до 41%, яка хоч і залишається найвищою з-поміж країн Європи, але є майже на третину меншою від свого максимального значення у 2017 році (58%).
«Враховуючи дію тимчасових заходів Національного банку із пом’якшення вимог до оцінки банками ризиків за активними операціями, поточні дані можуть не повною мірою відображати реальний стан якості кредитних портфелів банків. А тому, на мою думку, Національний банк має поступово та обережно переглядати відповідні нормативно-правові акти з банківського регулювання, щоб зберегти стійкість банківського сектору до наслідків коронакризи», — підкреслює голова Ради Нацбанку.
Читайте також: У 2020 році частка непрацюючих кредитів у банках знизилася
Щодо працюючих кредитів
«На мою думку, негативні очікування бізнесу поряд із несхильністю банків до кредитування створюють ризик потрапляння української економіки до негативного циклу погіршення економічної активності, якщо не буде здійснено рішучих кроків та не забезпечено достатню фіскальну та монетарну підтримку економіки», — наголосив Богдан Данилишин.
При цьому він зазначив, що поточна криза не є результатом надмірно ризикової поведінки економічних суб'єктів, а є наслідком екзогенного шоку. Тож, широкомасштабна фіскальна підтримка економіки є необхідною для пом’якшення економічних та соціальних наслідків кризи.
На сьогодні обсяг працюючих кредитів банків відновився лише до рівня початку 2019 року.
Так, обсяг працюючих кредитів банківського сектору зріс у 2020 році на 9,2%, або на 52,4 млрд грн. Зокрема корпоративних кредитів — на 8,5%, або 33,1 млрд грн, кредитів фізичним особам — на 6,4%, або 9,0 млрд грн.
Проте обсяг працюючих гривневих корпоративних кредитів банківського сектору в 1,8 раза нижчий за обсяг гривневих ОВДП у портфелях банків (418 млрд грн та 229 млрд грн відповідно). Обсяг працюючих корпоративних кредитів в іноземній валюті становить ½ від обсягу номінованих в іноземній валюті ОВДП у портфелях українських банків.
Читайте також: Україна веде перемовини з МВФ про створення спеціалізованого фінансового суду
Щодо шляхів виходу з кризи
Попри те, що капіталізація банків є майже удвічі вище від нормативного значення, їх несхильність до ризику обмежує кредитування реального сектору, підкреслює експерт. І зазначає, наскільки важливо звернути увагу на державну підтримку програм кредитування.
Обсяг наданих банками кредитів у рамках програми «Доступні кредити 5−7−9%» перевищив 20 млрд грн (+523 млн грн за тиждень).
Позитивною тенденцією є зростання частки кредитів, виданих на капітальні інвестиції та антикризову підтримку підприємств малого та мікробізнесу. Разом з тим, у структурі наданих за програмою кредитів продовжують домінувати позики на рефінансування існуючої заборгованості за кредитами ММП в банках (близько 59%).
«За цих умов завданням центрального банку є створення сприятливих умов для здійснення державних запозичень на ринку та забезпечення безперервного потоку кредитних ресурсів в економіку, що дозволить запобігти поширенню корпоративних дефолтів та погіршенню якості активів банківського сектору», — підсумовує Богдан Данилишин.