Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї «заробили» 252 млн грн.

Головні методи злочинців

  • розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті),
  • телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції),
  • фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).

За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій.

Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб.

З них 12 369 — 62% — не втратили гроші. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб.

Читайте також: 13 шахрайських схем, які дозволили поцупити в українців 362 мільйони

Хто потрапив у пастку шахраїв

Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю.

Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше. Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.

Читайте також: Подзвони мені, подзвони: які смс надсилають шахраї

Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:

  • псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику;
  • одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру;
  • надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт);
  • ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані;
  • отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.

Читайте також: Картки, гроші, телефон: як шахраї крадуть гроші з банківських рахунків