«Відбулася подія, на яку лізингова галузь очікувала багато років, адже попередня редакція закону про фінансовий лізинг діяла з 2004 року. З того часу у галузі накопичилося чимало проблем, які потрібно було вирішити на законодавчому рівні. Закон дозволить врегулювати ці зміни та запровадити низку нововведень, які узгодять його з іншими законодавчими актами. Новий закон створить нові можливості для лізингових компаній, стимулюючи розвиток цього ринку», — наголосив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.

Читайте також: Рада ухвалила новий закон про фінансовий лізинг

Що забезпечить новий закон

Закон гармонізує та узагальнює визначення фінансового лізингу, які застосовуються в різних актах законодавства, чим посилює правову визначеність у питанні регулювання фінансового лізингу.

Серед нововведень закону варто виокремити:

  • посилення вимог щодо захисту прав споживачів послуг фінансового лізингу;
  • надання чіткого визначення договору фінансового лізингу;
  • врегулювання порядку набуття лізингоодержувачем права власності на предмет лізингу наприкінці строку лізингу.

Також документ встановлює порядок припинення договору фінансового лізингу у разі значного прострочення лізингових платежів. Це забезпечить захист прав і інтересів добросовісних сторін договору.

Закон також усуває розбіжності щодо форми, в якій має бути укладено договір фінансового лізингу та узгоджені вимоги закону з вимогами законодавства про фінансовий моніторинг.

Крім того, закон визначає можливість передачі предмету лізингу в суборенду та врегульовує правила здійснення такої передачі.

Нагадаємо

  • Державне регулювання та нагляд на ринку фінансового лізингу здійснює Національний банк.
  • Станом на 31.12.2020 на фінансовому ринку працюють 146 лізингових компаній.