На чому заробляють шахраї
Минулого року найбільші втрати українцям принесла соціальна інженерія. На довірі громадян аферисти заробили 252 млн грн. Для порівняння: втрати в інтернеті склали 19,4 млн грн.
Середня сума шахрайської операції в результаті психологічного впливу на жертву — 2 400 грн, завдяки схемам в інтернеті — лише 198 грн.
Найбільш небезпечною у 2020 році виявилася соціальна інженерія з перевипуском sim-карти жертви, коли зловмисник заволодівав її фінансовим номером. У такому разі втрати в середньому складали 12 500 грн.
Також минулого року зафіксували 98 випадків скімінгу (клонування банківської картки) та 58 фізичних атак на банкомати.
Читайте також: Плати, або заразимо коронавірусом: як шахраї виманюють гроші в українців
Хто у зоні ризику
За даними ЕМА, у 70% випадків жертвами маніпуляцій аферистів, тобто соціальної інженерії, стають чоловіки, і лише в 30% — жінки.
Щодо віку, то в зоні ризику переважно молоді люди: 36% постраждалих — це особи 21−30 років, 27% жертв мали 31−40 років, ще 22% — українці віком 14−20 років.
Лише протягом 2020 року експерти ЕМА внесли до чорного міжбанківського списку 1936 телефонів шахраїв.
Читайте також: 13 шахрайських схем, які дозволили поцупити в українців 362 мільйони
Статистика Нацбанку
Як писав «Мінфін», середня сума шахрайської операції в банкоматі, за підсумками минулого року, склала 3 646 грн, в інтернеті — 1 622 грн, в торговельній мережі — 1 984 грн.
Найбільша сума і кількість шахрайських операцій була в інтернеті — 51% від загального обсягу, або 96,8 млн грн (59,7 тис. випадків).
У січні-червні 2020 року кількість незаконних операцій з платіжними картками зросла на 36,9% — до 47,5 тис., а обсяг таких операцій в грошовому вираженні — на 19%, до 86,4 млн грн.
За словами співробітника департаменту платіжних систем та інновацій НБУ Владислава Дикого, збитки з використанням платіжних карток отримали 32 банки.