Пандемія змінила споживчі потреби
Дистанційна робота стала нормою, у розваг та освіти в інтернеті відкрилося «друге дихання», втратив колишню привабливість регулярний шопінг. Відповідно гроші споживачів суттєво перерозподілилися між різними секторами економіки.
В Україні, як і в усьому світі, коронавірус також сформував новий — «ковідний» — споживчий набір. Водночас той набір товарів і послуг, на базі якого Держстатом здійснюється офіційний розрахунок інфляції, залишався незмінним. Тоді закономірне питання: наскільки офіційна інфляція відрізняється від «ковідної»?
Читайте також: Чому у 2021 році їжа буде дорогою, а машини — дешевими
«Ковідна» інфляція у світі
Дослідники Банку Канади розрахували «ковідну» інфляцію на базі карткових транзакцій. Економіст з МВФ Маршалл Рейнсдорф та гарвардський економіст Альберто Кавалло також використали дані карткових транзакцій у Канаді та США та екстраполювали їх на індекси споживчих цін в інших країнах.
У результаті в більшості країн «ковідна» інфляція виявилася вищою за офіційні цифри. Це свідчило про збільшення витрат громадян на продукти харчування, які переважно дорожчали, та зменшення ролі витрат на транспорт, які здебільшого дешевшали.
У дослідженні Кавалло «ковідний» індекс виявився вищим, ніж офіційний, у 13 з 17 країн. Відхилення становило від +1,4 до -0,35 в.п. Як ми бачимо, в одній групі країн «ковідна» інфляція виявилася більшою, ніж офіційна, а у другій — навпаки, меншою.
Збільшення витрат громадян на їжу відбувалося практично скрізь по світу, але різниця у тому, що в другій групі країн інші фактори споживання відігравали більшу роль. Зокрема, це пояснюється значною вагою житлово-комунальних послуг та порівняно меншою вагою продуктів харчування.
Крім цього, «ковідна» інфляція суттєвіше позначилася на людях з невисокими доходами.
Читайте також: Що не так з інфляцією і чому її зростання не є перешкодою для економіки
«Ковідна» інфляція в Україні
Ми розраховували вітчизняну «ковідну» інфляцію двома методами. Спочатку проіндексували вагову структуру споживчого набору з урахуванням квартальних даних Держстату України про кінцеве споживання. А потім провели паралельний підрахунок на основі високочастотних даних, зокрема Державної податкової служби, про обсяги продажів через касові апарати.
Результати виявилися схожими. За обома методами «ковідна» інфляція виявилася дещо нижчою, ніж офіційний показник, на початку карантину, але надалі перевищувала його. За оцінками Нацбанку, розбіжність накопичується з часом і загалом може становити приблизно 0,2−0,6 в.п.
Ситуація подібна до тієї, що спостерігається і в інших країнах. Насамперед вона відображає зростання витрат на продукти харчування, а також на медичні товари і послуги під час карантину. Крім того, фактичні витрати на транспорт були меншими.
Читайте також: Чому не вистачає грошей у Пенсійному фонді і що з цим робити
Про що говорить «ковідна» інфляція
Вимоги до розрахунку офіційних індексів досить жорсткі та стандартизовані. Це забезпечує їхню порівнюваність у часі та між країнами. Альтернативні індекси такої можливості не дають.
Але навіть без пандемії будь-який індекс — це лише вимірювання «середньої температури», яке дає уявлення насамперед про напрям руху і загальні тенденції. Натомість у кожної людини є свій унікальний споживчий набір, який відрізняється і від набору товарів і послуг, на якому базується офіційна інфляція, і від того, на якому розраховано «ковідний» індекс.
«Ковідний» індекс — це не заміна, а радше доповнення до офіційного індексу споживчих цін. Він дає корисну інформацію про фактичну купівельну спроможність, сприйняття цін, а також приховані інфляційні тенденції. Все це може знадобитися як центральному банку, так і уряду, наприклад під час здійснення економічного аналізу, розробки бюджету чи антикризових програм.